Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме запровадження непрозорої процедури розгляду заяви на отримання одноразової грошової допомоги особам, що створює умови для реалізації корупційних зловживань.

Опис виявленого корупціогенного фактора

Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки (далі – проєкт Порядку).

Відповідно до п. 3 проєкту Порядку для отримання грошової допомоги особа, якій встановлено статус депортованої за національною ознакою (далі – особа), її законний представник або уповноважена особа звертаються до Мінрозвитку із заявою за формою, встановленою Мінрозвитку.

До заяви додаються копії документів, перелік яких наведений у проєкті Порядку.

Однак процедура виплати одноразової грошової допомоги особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки (далі – грошова допомога), містить ознаки публічної послуги в розумінні Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» (далі – Закон № 1689).

Так, згідно з п. 1 ст. 5 Закону № 1689 у разі, якщо законодавством для отримання публічної (електронної публічної) послуги вимагається подання документів та/або інформації, що міститься в інформаційно-телекомунікаційних системах, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві (зверненні, запиті) про надання публічної (електронної публічної) послуги зазначаються відомості, необхідні для надання такої послуги.

Таким чином, вимога щодо подання копій документів не відповідає положенням чинного законодавства та створює умови для обов'язкового особистого контакту осіб або їх представників із суб'єктом владних повноважень і може стати інструментом для створення штучних перешкод з метою отримання неправомірної вигоди.

2. Відповідно до п. 5 проєкту Порядку після надходження заяви та доданих до неї документів Мінрозвитку здійснює їх розгляд та перевірку на відповідність вимогам цього Порядку.

У разі подання документів не в повному обсязі або виявлення помилок чи неточностей у поданих документах Мінрозвитку зупиняє розгляд заяви та письмово повідомляє заявника про необхідність усунення таких недоліків не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня одержання зазначеного повідомлення.

У разі коли необхідні документи не подані протягом 30 календарних днів з дня одержання зазначеного повідомлення, Мінрозвитку не пізніше ніж через п’ять робочих днів повідомляє заявника про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги шляхом надсилання листа на адресу електронної пошти (поштову адресу), зазначену ним у заяві.

За результатами позитивного розгляду заяви та доданого до неї повного пакета документів Мінрозвитку приймає рішення про призначення грошової допомоги та затверджує його відповідним наказом.

Запропонований проєктом Порядку механізм містить низку недоліків, які у сукупності утворюють непрозору, корупційно вразливу процедуру розгляду відповідних заяв, що розширює дискреційні повноваження Мінрозвитку та може сприяти зловживанням. Так, у проєкті Порядку відсутні положення, що визначають:

– строк, протягом якого Мінрозвитку здійснює розгляд та перевірку на відповідність вимогам Порядку заяви та доданих до неї документів;

– чіткі вимоги, на відповідність яким перевіряється заява та додані до неї документи;

– чіткі підстави для зупинення розгляду заяви, адже формулювання «виявлення помилок чи неточностей» є оціночним, створює умови для ухвалення рішень посадовими особами на власний розсуд;

– строк та спосіб (наприклад, рекомендованим листом на адресу, вказану у заяві) направлення повідомлення особі про зупинення розгляду заяви, момент, з якого повідомлення вважається отриманим, що створює ризик неналежного інформування і може призвести до пропущення строку для усунення недоліків;

– зміст оціночної конструкції «позитивний розгляд заяви», що може призвести до ухвалення суб’єктивних рішень щодо призначення грошової допомоги з метою реалізації корупційних зловживань.

Слід зазначити, що передбачена проєктом Порядку процедура не відповідає Закону України «Про адміністративну процедуру».

3. Відповідно до п. 6 проєкту Порядку сума грошової допомоги призначається та виплачується особі або спадкоємцю у 10-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня поточного року.

Водночас згідно з п. 7 проєкту Порядку, якщо особа або спадкоємець не отримали грошову допомогу протягом відповідного бюджетного періоду з поважних причин, вони мають право звернутися для її отримання у наступному бюджетному періоді і отримати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня року, в якому особі було надано статус депортованої за національною ознакою.

Таким чином, п. 6 проєкту Порядку передбачає розрахунок допомоги, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року, тоді як п. 7 відсилає до показника на 1 січня року набуття особою статусу, що створює нерівний підхід до реалізації права особи на отримання грошової допомоги.

Крім того, використання конструкції слів «з поважних причин», без визначення виключного переліку обставин, які можна віднести до «поважних причин», наділяє посадових осіб Мінрозвитку необґрунтованими дискреційними повноваженнями та створює ризик безпідставних відмов у наданні грошової допомоги у наступному бюджетному періоді.

Отже, запропоноване у проєкті Порядку регулювання запроваджує непрозору та корупційно вразливу процедуру призначення і виплати грошової допомоги, що може сприяти обмеженням та створює нерівність під час реалізації особами права на отримання грошової допомоги.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт акта з метою усунення необґрунтованої дискреції та забезпечення прозорої процедури розгляду заяви на отримання грошової допомоги.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                               Віктор ПАВЛУЩИК