Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:

– відсутність чіткої процедури отримання висновку щодо запасів продуктивної вологи в ґрунті, що створює ризик маніпулювання даними з метою віднесення земельної ділянки до зон ризикованого землеробства;

– невизначений механізм взаємодії суб’єкта господарювання із лабораторією у процедурі здійснення вимірювання запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту;

– запровадження непрозорої та корупційно вразливої процедури утворення Комісії;

– непрозора процедура розгляду заявок на віднесення земельних ділянок до зон ризикованого землеробства внаслідок впливу факторів природно-кліматичного характеру.  

Опис виявлених корупціогенних факторів

І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок та критерії визначення зон ризикованого землеробства (далі – проєкт Порядку).

Проєкт Порядку встановлює механізм визначення зон ризикованого землеробства внаслідок впливу несприятливих природно-кліматичних умов та/або ведення бойових дій на таких територіях.

Для віднесення земельної ділянки до зон ризикованого землеробства суб’єкти господарювання подають заявку на віднесення земельних ділянок до зон ризикованого землеробства внаслідок впливу факторів природно-кліматичного характеру (далі – заявка).

Згідно з п. 7 проєкту Порядку до заявки додається висновок щодо запасів продуктивної вологи в ґрунті (далі – висновок).

Водночас у проєкті Порядку не розкривається процедура отримання зазначеного висновку, зокрема не визначено:

– суб’єкта видачі висновку;

– порядку звернення для отримання висновку;

– переліку відомостей, які зазначаються у висновку, та вимог до нього;

– платності / безоплатності послуги.

Невизначена процедура отримання висновку, що є необхідним юридичним фактом для віднесення земельних ділянок до зон ризикованого землеробства, створює широкий простір для корупційних зловживань під час подання та перевірки відповідних заявок, в т. ч. з урахуванням змісту висновку.

Крім того, відповідно до п. 4 проєкту Порядку для віднесення земельної ділянки до зон ризикованого землеробства, визначеного абз. 2 п. 2 цього Порядку, суб’єкти господарювання здійснюють вимірювання запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–100 см у період з 15 березня по 30 квітня поточного року для озимих культур та з 15 травня по 15 червня поточного року для ярих культур.

При цьому в п. 5 проєкту Порядку зазначено, що відбір проб ґрунту на визначення продуктивної вологи в ньому проводиться акредитованою та/або атестованою лабораторією (далі – лабораторія), що має право здійснювати вимірювання вологи у ґрунті.

Однак у проєкті Порядку не розкривається механізм взаємодії суб’єкта господарювання з лабораторією, зокрема не встановлюються: 

– порядок залучення лабораторії (для прикладу, за вибором суб’єкта господарювання);

– платність / безоплатність послуги;

– форма документального оформлення результатів відбору проб.

Відсутність чіткої регламентації прав та обов’язків учасників у процесі вимірювання запасів продуктивної вологи утворює правову невизначеність, яка може стати перешкодою для реалізації суб’єктами господарювання свого права щодо віднесення земельної ділянки до зони ризикованого землеробства, а також стати простором для реалізації корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з метою забезпечення чіткої та прозорої процедури отримання висновку з урахуванням наданих зауважень.

2. Відповідно до п. 8 проєкту Порядку для розгляду поданих заявок обласні державні (військові) адміністрації утворюють обласні комісії (далі – Комісії).

При цьому у проєкті Порядку відсутня прозора процедура утворення зазначених Комісій, зокрема не передбачено:

– порядку утворення Комісії;

– граничної кількості членів Комісії;

– вимог до осіб, які можуть бути членами Комісії;

– критеріїв відбору кандидатів до складу Комісії;

– порядку прийняття рішень Комісією;

– механізму забезпечення прозорості її роботи (наприклад, оприлюднення на офіційному вебсайті органу відомостей про склад Комісії, результати роботи тощо).

Крім зазначеного, проєкт Порядку не містить положень щодо поширення на членів Комісії обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», адже члени Комісії можуть брати участь у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів.

Як наслідок, відсутність чіткої процедури та критеріїв утворення Комісії наділяє обласні державні (військові) адміністрації широкою дискрецією, що може призвести до корупційних зловживань та діяльності Комісії в умовах конфлікту інтересів.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з метою визначення чітких і прозорих процедур формування та діяльності Комісії з урахуванням зазначених зауважень.

ІІ. Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших публічних послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень

1. Відповідно до п. 9 проєкту Порядку обласні комісії перевіряють подані заявки та відомості про суб’єктів господарювання, які містяться в Державному аграрному реєстрі, на відповідність вимогам абз. 2 п. 2 та пп. 4-7 цього Порядку.

У разі подання суб’єктом господарювання переліку документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених законодавством, відповідно до ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру», заявка залишається без руху, про що обласна комісія протягом трьох робочих днів надсилає повідомлення суб’єкту господарювання в електронній або паперовій формі.

Строк усунення суб’єктом господарювання недоліків становить п’ять робочих днів з дати надсилання йому такого повідомлення.

Водночас не всі вимоги, на відповідність яким здійснюється перевірка заявки та відомостей про суб’єкта господарювання, є чіткими та вимірювальними. Зокрема, не зрозуміло, на відповідність яким критеріям буде здійснюватися перевірка дотримання вимог п. 5 проєкту Порядку щодо проведення відбору проб ґрунту лабораторією.

Варто звернути увагу на формулювання «перелік документів, оформлених з порушенням вимог», адже проєкт Порядку передбачає подання разом із заявкою лише сканованої копії висновку.

Відсутність чітких критеріїв, на відповідність яким здійснюється перевірка суб’єкта господарювання, наділяє Комісію надмірною дискрецією, що може призвести до ухвалення суб’єктивних рішень, а також справляння тиску на заявника з метою отримання неправомірної вигоди.

Аналогічне зауваження висловлюється до абз. 8 п. 9 проєкту Порядку щодо відсутності чітких критеріїв оцінки відповідності суб’єкта господарювання встановленим вимогам для відмови у погодженні поданої заявки.

Крім того, у проєкті Порядку не визначено чіткого моменту, з якого починається перебіг трьох робочих днів, протягом яких обласна комісія має надіслати повідомлення про залишення заявки без руху, а також способу  надсилання такого повідомлення (наприклад, на офіційну адресу електронної пошти, рекомендованим листом на адресу, вказану в заявці, тощо).

Встановлення п’ятиденного строку з моменту надсилання повідомлення також може бути перешкодою для реалізації суб’єктом господарювання можливості усунути недоліки вчасно, адже існує ймовірність, що таке повідомлення може надійти вже після спливу строку для усунення недоліків.

Запропоноване у проєкті Порядку регулювання може наділяти Комісію надмірними дискреційними повноваженнями щодо обрання підстав для залишення заявки без руху, моменту, з якого починається відлік строку для повідомлення, та способу повідомлення про таке рішення. Ризик неналежного інформування, який може призвести до пропуску встановлених строків на усунення недоліків, може стати інструментом тиску на суб’єкта звернення та обмежувати право на оскарження.

Рекомендації НАЗК:

конкретизувати у проєкті Порядку підстави для прийняття Комісією рішень про залишення заявки без руху та про відмову у погодженні заявки;

встановити чіткі строки та способи інформування суб’єкта господарювання про залишення заявки без руху з метою забезпечення можливості вчасно усунути недоліки суб’єктом господарювання.

2. Згідно з абз. 12 п. 9 проєкту Порядку документи, що надійшли після закінчення строку їх подання до Мінекономіки, не розглядаються.

Однак наведене регулювання ставить у залежність суб’єкта господарювання від роботи Комісії, що може суттєво обмежити його право на віднесення земельної ділянки до зон ризикованого землеробства.

Недотримання строку подання Комісією документів до Мінекономіки дасть можливість створювати штучні перешкоди для суб’єктів господарювання, зокрема з метою отримання неправомірної вигоди.

Рекомендації НАЗК:

абз. 12 п. 9 проєкту Порядку виключити.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.

Голова Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                        Віктор ПАВЛУЩИК