Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство внутрішніх справ України |
Мета проєкту постанови – визначення єдиного механізму для системного моніторингу громадської думки, підвищення рівня довіри до державних органів, які забезпечують виконання завдань кримінального провадження, та налагодження ефективного діалогу з громадськістю |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та методології оцінювання рівня довіри населення до державних органів, які забезпечують виконання завдань кримінального провадження» (далі – проєкт Порядку та методології) корупціогенні фактори, а саме:
- використання понять із порушенням принципу юридичної визначеності;
- невідповідність нормам чинного законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
Проєкт Порядку та методології містить оціночне поняття. Застосування останнього зумовлює зловживання державних органів, які забезпечують виконання завдань кримінального провадження (далі – державні органи).
Так, проєктом Порядку та методології передбачено, що державні органи є замовниками послуг, які обирають суб’єктів оцінювання рівня довіри населення до останніх.
Одним з критеріїв обрання суб’єктів оцінювання є відсутність доведених фактів недостовірності результатів проведених соціологічних досліджень
(п.п. 2 п. 3 розділу ІІ проєкту Порядку та методології).
Проте поняття «доведені факти недостовірності результатів» є оціночним і може довільно тлумачитись замовником послуг.
Така правова невизначеність може ускладнити реалізацію пропонованих проєктом Порядку та методології положень, а також допускає неузгодженість з принципами здійснення публічних закупівель, визначених у ст. 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Як наслідок, пропоноване регулювання сприяє встановленню непрозорого механізму визначення переможця, а також зумовлює ризик корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК: доопрацювати положення проєкту Порядку та методології з урахуванням наданих зауважень.
ІІ. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним договорам України
Проєкт Порядку та методології не відповідає положенням Закону № 922-VIII та Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700-VII).
Так, згідно з п.п. 3 п. 3 розділу ІІ проєкту Порядку та методології критерієм обрання суб’єктів оцінювання державними органами є відсутність конфлікту інтересів з державними органами, щодо яких проводиться оцінювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 922-VIII відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником.
В абз. 2 ч. 5 Закону № 922-VIII визначено, зокрема, що для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника.
Своєю чергою, у ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII виокремлюються два види конфлікту інтересів:
потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Таким чином, поняття «конфлікт інтересів» не охоплює державні органи.
Отже, вищезгадане положення проєкту Порядку та методології не відповідає чинним нормам законодавства, що зумовлює зловживання та виникнення спірних правовідносин.
Рекомендація НАЗК: внести зміни до п.п. 3 п. 3 розділу ІІ проєкту Порядку та методології для узгодження пропонованого положення із нормами чинного законодавства.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
