Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору у 2025 році»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору у 2025 році» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:

встановлення непрозорого механізму прийняття місцевими радами та військовими адміністраціями рішень щодо визначення закладу загальної середньої освіти, який потребує отримання субвенції;

відсутність чіткої та прозорої процедури відбору проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції, що створює умови для можливих зловживань під час такого відбору;

неврегульованість процедури, за якою буде відбуватися перерозподіл субвенції у разі невиконання умови щодо її використання.

Опис виявлених корупціогенних факторів

Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору у 2025 році (далі – проєкт Порядку).

У п. 5 проєкту Порядку зазначено, що місцеві ради та військові адміністрації подають не пізніше 10 робочих днів з дня надання МОН оголошення про проведення відбору проєктну заявку щодо одного закладу загальної середньої освіти, який потребує створення сучасного освітнього простору шляхом облаштування навчальних кабінетів і STEM-лабораторії.

Однак положення проєкту Порядку не містять чіткого переліку критеріїв, які будуть визначальними під час здійснення відбору місцевими радами та військовими адміністраціями проєктних заявок щодо одного закладу загальної середньої освіти.

Таким чином, запропонована редакція положень проєкту Порядку наділяє місцеві ради та військові адміністрації дискреційними повноваженнями, що дає змогу застосувати суб’єктивні / упереджені підходи при прийнятті відповідних рішень при визначенні одного закладу загальної середньої освіти, який потребує створення сучасного освітнього простору.

Рекомендація НАЗК:

у проєкті Порядку:

визначити вичерпний перелік критеріїв для відбору місцевими радами та військовими адміністраціями закладів загальної середньої освіти для їх включення до переліку проєктних заявок;

передбачити оприлюднення на офіційних вебсайтах місцевих рад та військових адміністрацій рішень про відбір закладів загальної середньої освіти для їх включення до переліку проєктних заявок.

2. Відповідно до п. 6 проєкту Порядку для розгляду проєктних заявок, їх узагальнених переліків та розподілу коштів субвенції МОН утворює комісію.

Комісія затверджує критерії оцінки проєктних заявок.

Обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) протягом 5 робочих днів здійснюють пріоритезацію проєктних заявок та надсилають їх до МОН.

За результатами пріоритезації проєктних заявок комісія розглядає позиції в рейтингових списках за кожною областю та м. Києвом і здійснює відбір проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції у межах граничних обсягів.

Однак у проєкті Порядку не врегульовано механізму відбору проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції, зокрема відсутні положення, які визначають:

предмет та процедуру оцінювання комісією поданих проєктних заявок та зміст рішень, які приймаються комісією за результатами такого оцінювання;

вичерпний перелік критеріїв, на основі яких обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) будуть здійснювати пріоритезацію проєктних заявок;

процедуру розгляду комісією позицій у рейтингових списках за кожною областю та м. Києвом і здійснення відбору проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції.

Зазначена правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку зумовлює ризик їх довільного та упередженого правозастосування та створює підґрунтя для запровадження непрозорої процедури відбору проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції.

Рекомендація НАЗК:

у проєкті Порядку:

визначити предмет та процедуру оцінювання комісією поданих проєктних заявок та зміст рішень, які приймаються комісією за результатами такого оцінювання;

встановити вичерпний перелік критеріїв, на основі яких обласні та Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) будуть здійснювати пріоритезацію проєктних заявок;

передбачити процедуру розгляду комісією позицій у рейтингових списках за кожною областю та м. Києвом і здійснення відбору проєктних заявок для фінансування за рахунок субвенції.

3. Відповідно до п. 11 проєкту Порядку розпорядники субвенції за місцевими бюджетами укладають договори на постачання товарів, робіт і послуг протягом двох місяців з дати виділення коштів субвенції. У разі невиконання цієї умови МОН може ініціювати питання щодо перерозподілу субвенції.

Водночас використання оціночного слова «може» у поєднанні з відсутністю у проєкті Порядку положень, що визначають процедуру розгляду питання щодо перерозподілу субвенції, зокрема відбір розпорядників субвенції для збільшення видатків з державного бюджету, наділяє МОН дискреційними повноваженнями щодо ініціювання питань перерозподілу субвенції.

Рекомендація НАЗК:

у п. 11 проєкту Порядку оціночне слово «може» виключити та встановити чітку процедуру розгляду питань про перерозподіл субвенції.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                        Микола КОРНЕЛЮК