Картка проєкту
|
Розробник: Національне антикорупційне бюро України |
Мета проєкту Закону – врегулювання питань проходження служби, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень до осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про Дисциплінарний статут Національного антикорупційного бюро України та внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі – проєкт Закону та проєкт Статуту відповідно) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, зокрема:
нечіткість визначення виду дисциплінарного проступку, що обумовить ризик зловживань під час призначення та/або проведення службових розслідувань;
суперечність положень ч. 2 ст. 13 проєкту Статуту нормам ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 27 та ч. 2 ст. 28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»;
неузгодженість положень проєкту Статуту зі ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції»;
встановлення непрозорих дискреційних повноважень Директора Національного бюро в частині визначення підстав та умов, за яких такі дисциплінарні стягнення не заноситимуться до особової справи особи начальницького складу та відповідних інформаційних баз, у тому числі електронних.
Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п. 5 ч. 2 ст. 10 проєкту Статуту пропонується запровадити такий вид дисциплінарного проступку, як приховування або надання недостовірних відомостей про себе, що мають значення під час прийняття та проходження служби.
При цьому пропоноване положення не містить правової визначеності в частині недостовірних відомостей про особу, що мають значення під час прийняття та проходження служби, що додатково ускладнює правозастосування оціночною ознакою «що мають значення під час прийняття та проходження служби».
Така правова невизначеність пропонованого положення зумовить ризик зловживань під час призначення та/або проведення службових розслідувань, а також «штучного» створенняпідстав для притягнення особи начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Рекомендація НАЗК:
п. 5 ч. 2 ст. 10 проєкту Статуту виключити.
2. Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
2.1. У ч. 2 ст. 13 проєкту Статуту визначено, що службове розслідування відносно осіб начальницького складу за винятком негласних штатних працівників проводиться підрозділом внутрішнього контролю Національного бюро.
При цьому в ч. 2 ст. 27 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено обов’язки підрозділу внутрішнього контролю Національного бюро, зокрема проведення службового розслідування стосовно працівників Національного бюро (п. 5 ч. 2 ст. 27 зазначеного Закону).
Водночас висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарна комісія складає на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю (ч. 2 ст. 28 згаданого Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.
Враховуючи вищевикладене, положення ч. 2 ст. 13 проєкту Статуту суперечать положенням п. 5 ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», що може зумовити корупційні ризики зловживань при визначенні іншого суб’єкта проведення службового розслідування, аніж як це передбачено положеннями ст.ст. 27-28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Рекомендація НАЗК:
положення ч. 2 ст. 13 проєкту Статуту привести у відповідність до норм ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 27 та ч. 2 ст. 28 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
2.2. Проєкт Закону не відповідає вимогам ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, у проєкті Статуту не забезпечено чітких гарантій, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Це суперечить ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції», яка вимагає обов’язкового притягнення особи до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.
Крім того, відсутність чіткого посилання на необхідність службового розслідування за поданням/приписом спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, в тому числі Національного агентства з питань запобігання корупції, суперечить вимогам ч. 2 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції».
Разом з тим процедури відсторонення в проєкті Статуту не враховують автоматичного характеру цієї міри для осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, як це передбачено ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції». Відтак може виникати правова колізія між вимогами Статуту і Законом, якщо відсторонення не застосовується у передбачених законом випадках.
При цьому положення ч. 2 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» вимагає, щоб особа, чиї активи визнані необґрунтованими і стягнуті в дохід держави, була звільнена. Проєкт Статуту не містить положень про обов’язкове звільнення таких осіб (як вид та підстава застосування дисциплінарного стягнення).
У ч. 4 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що обмеження на діяльність осіб, звільнених за корупцію, встановлюються виключно за рішенням суду. У проєкті Статуту не деталізовано механізмів накладення таких обмежень. Хоча це може бути прогалиною, а не прямою суперечністю, недеталізованість положень може створити проблеми з їх реалізацією, в тому числі надмірною дискрецією суб’єкта владних повноважень.
Рекомендація НАЗК:
з урахуванням наданих зауважень доопрацювати положення проєкту Статуту.
3. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
В абз. 4 ч. 2 ст. 16 проєкту Статуту встановлюється, що за рішенням Директора Національного бюро інформація про отримані особою начальницького складу дисциплінарні стягнення не заноситься до особової справи такої особи та відповідних інформаційних баз, у тому числі електронних.
Пропоновані положення не містять правової визначеності та наділяють надмірними й непрозорими дискреційними повноваженнями Директора Національного бюро в частині визначення підстав та умов, за яких такі стягнення не заноситимуться до особової справи особи начальницького складу та відповідних інформаційних баз.
Зазначене може стати джерелом корупційних ризиків шляхом зловживання наданими повноваженнями, вибірковості прийнятих рішень щодо певних осіб та призвести до застосування різних підходів при виконанні владних повноважень.
Рекомендація НАЗК:
положення абз. 4 ч. 2 ст. 16 проєкту Статуту виключити.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
