Картка проєкту
|
Ініціатори проєкту акта: Шуляк О.О., Бондаренко О.В., інші народні депутати України |
Мета проєкту Закону – удосконалення механізму отримання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України |
Проєкт Закону (реєстр. № 11444 |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних з компенсацією за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та веденням Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- запровадження незавершеного та корупційно вразливого механізму вирішення питань про визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, та реалізації повноважень членами Комісії з розгляду питань про визнання населеного пункту зруйнованим в умовах потенційного чи реального конфлікту інтересів;
- відсутність у проєкті Закону положень, які б передбачали необхідність оприлюднення інформації про результати роботи Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, що створює підґрунтя для прийняття цією Комісією упереджених та непрозорих рішень;
- наведення у рішенні про відмову у наданні компенсації лише переліку підстав для відмови у наданні компенсації без належного обґрунтування такої відмови може ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів заінтересованих суб’єктів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У п.п. 1 п. 5 розділу І проєкту Закону передбачається, зокрема, внести зміни до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон), визначивши, що для цілей отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна до знищених об’єктів нерухомого майна прирівнюються об’єкти нерухомого майна, які знаходяться на території, непридатній для життєдіяльності.
Механізм визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, пропонується визначити у ст. 10-1 Закону (у редакції п.п. 9 п. 5 розділу І проєкту Закону), встановивши, що рішення про визнання населеного пункту територією непридатною для життєдіяльності має прийматись Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Так, для розгляду питань про визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій, утворює Комісію з розгляду питань про визнання населеного пункту зруйнованим як консультативно-дорадчий орган. Положення про роботу Комісії з розгляду питань про визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Однак у проєкті Закону не визначено завершених правових процедур створення та діяльності відповідної комісії, що може зумовити зловживання особами, уповноваженими виконувати функції держави, які призначені до її складу, оскільки визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, слугуватиме однією із підстав для вирішення питань про спрямування значних обсягів коштів для надання компенсації власникам житла.
Зокрема, проєкт Закону не містить положень, які б визначали:
- перелік суб’єктів, представники яких можуть бути членами комісій;
- загальну кількість членів комісії, а також кількість для кожного із суб’єктів делегування представників;
- строк повноважень членів комісії та підстави для їх дострокового припинення;
- чи залучатимуться до складу / участі в діяльності комісії представники громадськості;
- поширення обмежень на членів комісії, визначених Законом України «Про запобігання корупції», зокрема щодо конфлікту інтересів;
- порядок прийняття комісією рішень та вимог щодо оприлюднення інформації про діяльність комісії, процедури такого оприлюднення.
Указана правова невизначеність у положеннях проєкту Закону зумовлює ризики їх довільного та упередженого правозастосування, створює передумови для запровадження непрозорого механізму вирішення питань про визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, та реалізації повноважень членами комісії в умовах потенційного чи реального конфлікту інтересів.
Рекомендації НАЗК:
передбачити у проєкті Закону завершену правову процедуру діяльності Комісії з розгляду питань про визнання населеного пункту зруйнованим, яка вирішуватиме питання про визнання населеного пункту територією, непридатною для життєдіяльності, шляхом доповнення положеннями щодо:
- переліку суб’єктів, представники яких можуть бути членами комісій;
- загальної кількості членів комісії, а також окремо кількості для кожного із суб’єктів, які делегуватимуть представників до її складу;
- строку повноважень членів комісії та підстав для їх дострокового припинення;
- залучення / незалучення до складу / участі в діяльності комісії представників громадськості;
- поширення обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», на членів комісії, зокрема щодо конфлікту інтересів;
- порядку прийняття комісією рішень та вимог щодо оприлюднення інформації про діяльність комісії, процедури такого оприлюднення.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
2.1. У п.п. 3 п. 5 розділу І проєкту Закону пропонується, зокрема, доповнити ст. 3 Закону новою ч. 9 такого змісту: «Інформація про склад Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, її місцезнаходження, засоби зв’язку з нею та її режим роботи оприлюднюються виконавчим органом ради, військовою адміністрацією населеного пункту або військово-цивільною адміністрацією населеного пункту на їх офіційних вебсайтах».
Водночас проєкт Закону не містить положень, які б передбачали необхідність оприлюднення інформації про результати роботи такої комісії, в тому числі щодо кількості розглянутих нею заяв, прийнятих комісією рішень.
Зазначене створює підґрунтя для непрозорої діяльності Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, а також може ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів заінтересованих осіб.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Закону, передбачивши необхідність оприлюднення інформації про результати роботи Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації (щодо кількості розглянутих нею заяв, прийнятих комісією рішень тощо).
2.2. У п.п. 5 п. 5 розділу І проєкту Закону пропонується внести зміну до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону, визначивши, що рішення про відмову у наданні компенсації має містити вичерпний перелік підстав для відмови у наданні компенсації.
Однак наведення у рішенні про відмову у наданні компенсації лише переліку підстав для відмови у наданні компенсації без належного обґрунтування такої відмови може зумовити необ’єктивний розгляд відповідних питань Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації, а також не забезпечуватиме заінтересованій особі можливість правильно тлумачити прийняте рішення та виправити недоліки або ж реалізувати своє право на оскарження.
Запропоноване положення також потребує приведення у відповідність до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідно до положень ч. 3 ст. 8 якого адміністративний орган зобов’язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
Рекомендація НАЗК:
запропоновані проєктом Закону зміни до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону викласти в такій редакції:
«Рішення про відмову у наданні компенсації має містити вичерпний перелік та опис підстав (обґрунтування) для відмови у наданні компенсації».
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
