Картка проєкту
|
Ініціатори проєкту акта: народний депутат України Арахамія Давид Георгієвич |
Мета проєкту Закону – захист та відновлення прав власності третіх осіб (інвесторів) у справах про застосування санкції, передбаченої п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», та стягнення в дохід держави визначеної частки (акцій) саме підсанкційної особи |
Проєкт Закону (реєстр. №11195 від 22.04.2024), перше читання |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо механізму захисту права власності третіх осіб» (реєстр. № 11195 від 22.04.2024, перше читання) (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме – наділення Кабінету Міністрів України дискреційними повноваженнями щодо прийняття рішень про звернення стягнення на 100% акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо (безпосередньо) належать юридичній особі, в структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів у встановленому Урядом порядку.
Процедура прийняття вищевказаних рішень у запропонованій проєктом Закону редакції створює підґрунтя для корупційних зловживань.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У п. 2 розділу І проєкту Закону пропонуються зміни до ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», згідно з якими до основних повноважень Кабінету Міністрів України віднесено прийняття рішення про звернення стягнення в дохід держави 100% пакета акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо (безпосередньо) належить юридичній особі, в структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, у разі, якщо визначений розмір (%) участі в такому пакеті особи, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, становить менше ніж 25 відсотків (%).
У п. 3 розділу І проєкту Закону запропоновано внести зміни до Закону України «Про санкції» (далі – Закон), зокрема доповнити Закон новою ст. 52. Згідно з ч. 1 зазначеної статті у разі, якщо визначений розмір (%) участі в пакеті, що стягується в дохід держави, підсанкційної особи становить менше ніж 25 відсотків, рішення про звернення стягнення на 100% акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо (безпосередньо) належить юридичній особі, в структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, приймається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, один і той самий орган державної влади – Кабінет Міністрів України буде наділений повноваженнями як щодо прийняття рішення про звернення відповідного стягнення, так і щодо визначення порядку застосування такого стягнення.
Запропонований підхід, за відсутності у проєкті Закону критеріїв та процедури прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про звернення відповідних стягнень, наділяє Уряд надмірно широкими дискреційними повноваженнями, що може призвести до зловживань, обумовлених можливістю різного правозастосування та лобіювання інтересів тих чи інших осіб (груп осіб) з корупційною метою.
Рекомендація НАЗК:
п. 2 розділу І проєкту Закону та абз. 4, 5 ч. 1 нової ст. 52 Закону виключити або визначити у проєкті Закону завершений та прозорий механізм прийняття рішення про звернення стягнення в дохід держави 100% пакета акцій (часток) або інших цінних паперів, що прямо (безпосередньо) належить юридичній особі, в структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, у разі, якщо визначений розмір (%) участі в такому пакеті особи, до якої застосовано санкцію у виді блокування активів, становить менше ніж 25 відсотків (%).
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
