Картка проєкту
|
Розробник проєкту Закону: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) |
Мета проєкту Закону – удосконалення законодавчих основ організації державної системи забезпечення безпеки судноплавства |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
- запровадження непрозорої процедури здійснення контролю суден і видачі дозволу шляхом використання словесних конструкцій оціночного характеру «більш детальна перевірка», «у разі необхідності», «виключні випадки» без розкриття їхнього змісту;
- регламентація нових обов’язків без встановлення механізму реалізації цього обов’язку, що створює ризик корупційних зловживань.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання
- У п.п. 20 п. 2 проєкту Закону пропонується текст ст. 40 Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМУ) викласти у такій редакції:
«Суднові документи іноземного судна, що зайшло в морський порт України, визнаються на підставі міжнародних договорів України. Іноземне судно, яке не має під час заходження в порт суднових документів, передбачених певними міжнародними договорами України, підлягає більш детальній перевірці в рамках контролю суден державою порту відповідно до вимог зазначених міжнародних договорів України та цього Кодексу».
Крім того, у ст. 86 КТМУ (у редакції проєкту Закону) пропонується врегулювати питання здійснення контролю суден у морському порту шляхом проведення первісної перевірки, більш детальної перевірки, повторної перевірки та розширеної перевірки.
Так, підставою для проведення первісної перевірки, зокрема, є відсутність основних суднових документів.
Повторна перевірка судна здійснюється у разі необхідності контролю усунення порушень, які мають бути усунені до виходу судна з морського порту.
Водночас використання оціночних словесних конструкцій «певними міжнародними договорами», «більш детальна перевірка», «у разі необхідності» наділяє суб’єкта проведення перевірки надмірною дискрецією щодо прийняття рішення про проведення відповідного виду контролю та може спричиняти безпідставні перевірки.
Також у проєкті Закону не визначено, які саме документи вважаються «основними» в рамках здійснення контролю суден у морському порту, що дає змогу суб’єктам здійснення перевірки визначати на власний розсуд перелік «основних суднових документів».
Таким чином, запропоноване проєктом Закону регулювання запроваджує непрозору процедуру проведення відповідних перевірок суден у морському порту та ризик корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Закону з метою забезпечення вичерпності регулювання під час здійснення перевірок, а саме:
- розкрити зміст конструкції «більш детальна перевірка»;
- визначити перелік основних суднових документів;
- окреслити чіткі підстави для здійснення повторної перевірки;
- у запропонованій редакції ст. 86 КТМУ слова «у разі необхідності» виключити.
- У п.п. 24 п. 2 проєкту Закону пропонується ч. 2 ст. 51 КТМУ викласти в такій редакції:
«До зайняття у складі екіпажу судна посади капітана та посад, які зазначені у частині другій статті 49 цього Кодексу, допускаються моряки, належна професійна кваліфікація яких засвідчується професійними дипломами (для риболовного судна — сертифікатами компетентності) та підтвердженнями до них. До зайняття у складі екіпажу судна (крім риболовного) посад, які зазначені у частині п’ятій статті 49 цього Кодексу, допускаються моряки, належна професійна кваліфікація яких засвідчується свідоцтвами фахівця рядового складу. У виняткових випадках особі командного складу може бути наданий пільговий дозвіл на право протягом певного періоду часу, але не більше шести місяців займати на певному судні посаду, для заняття якої він не має відповідного професійного диплома або сертифіката компетентності.».
Водночас словесна конструкція «у виключних випадках» має оціночний характер. При цьому проєкт Закону не визначає, які саме випадки вважаються виключними. Відсутність чітких критеріїв щодо пільгового дозволу надає особі, яка приймає рішення, надмірну дискрецію, що підвищує ризик корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
визначити у проєкті Закону перелік випадків, які вважаються виключними.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п.п. 28 п. 2 проєкту Закону пропонується ст. 57 КТМУ доповнити новою частиною такого змісту:
«Судновласник зобов’язаний підтримувати ефективний зв’язок з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства шляхом доведення до нього інформації про адресу розташування керівника та персоналу, відповідального за забезпечення безпеки мореплавства та морської охорони, відповідні засоби зв’язку з ними та своєчасного оновлення цієї інформації у разі змінення.».
При цьому ні проєкт Закону, ні чинне законодавство не визначають способу доведення судновласником інформації, визначеної у запропонованій редакції ст. 57 КТМУ, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту.
Наявна у проєкті Закону невизначеність дає можливість уповноваженим особам висувати довільні вимоги щодо форми, змісту та способів подання відповідної інформації, що може мати наслідком ризик корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Закону з метою встановлення чіткого механізму здійснення ефективного зв’язку.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
