Картка проєкту
|
Розробник: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
|
Мета проєкту Закону – |
Проєкт Закону надіслано відповідно до |
Резюме антикорупційної експертизи
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективної реалізації повноважень саморегулівними організаціями у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності» (далі – проєкт Закону), як вбачається із пояснювальної записки, розроблено на виконання вимог п. 2.5.9.1.1 додатка 2 до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220 (далі – ДАП).
Так, вказаний захід передбачає розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, який, зокрема, визначає процедуру делегування Держгеокадастром саморегулівним організаціям у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності повноважень щодо професійної атестації інженерів-землевпорядників й інженерів-геодезистів, а також процедуру здійснення контролю за реалізацією делегованих повноважень.
Однак проєктом Закону пропонується внести зміни до ст. 5-1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (далі – Закон) і ст. 66 Закону України «Про землеустрій», відповідно до яких порядок делегування повноважень щодо професійної атестації інженерів-геодезистів й інженерів-землевпорядників, підвищення кваліфікації атестованих інженерів-геодезистів й інженерів-землевпорядників саморегулівним організаціям у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та землеустрою, а також порядок здійснення контролю за делегованими повноваженнями встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Захід 2.5.9.1.1 ДАП містить вимогу врегулювати зазначені вище питання на рівні закону. Водночас положення проєкту Закону пропонують врегулювати відповідні процедури на рівні акта Уряду.
З огляду на це слід констатувати, що положення законопроєкту лише частково виконують вимоги, встановлені вказаним заходом ДАП.
Крім того, за результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
запровадження непрозорої та незавершеної процедури професійної атестації та підвищення кваліфікації виконавців робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності / землеустрою, що створює умови для довільного та упередженого правозастосування положень проєкту Закону особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
відсутність чіткої процедури створення і діяльності Атестаційної геодезичної комісії / Атестаційної землевпорядної комісії (далі – Атестаційні комісії), що може зумовити прийняття відповідних рішень в умовах конфлікту інтересів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
У п.п. 1 п. 1 розділу І проєкту Закону пропонується викласти в новій редакції ст. 5-1 Закону, зокрема, визначити, що:
професійна атестація виконавців робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та підвищення кваліфікації атестованих інженерів-геодезистів проводиться закладами вищої освіти, які мають факультет геодезичного або землевпорядного профілю та уклали договір з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та/або саморегулівними організаціями у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, яким було делеговано такі повноваження;
у разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність особи кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення (у формі протоколу) про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причин відмови;
заклади вищої освіти, які уклали договір із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та/або саморегулівні організації у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, яким було делеговано повноваження щодо професійної атестації інженерів-геодезистів, протягом трьох робочих днів з дня проведення кваліфікаційного іспиту (атестації) надсилають перелік осіб, які успішно пройшли кваліфікаційний іспит (атестацію), до Атестаційної геодезичної комісії для їх затвердження;
інженер-геодезист, якому зупинено право на зайняття діяльністю атестованого інженера-геодезиста внаслідок порушення законодавства у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності відповідно до статті 5-4 цього Закону, допускається до складання кваліфікаційного іспиту (атестації) за умови успішного підвищення кваліфікації.
Подібні за змістом положення містить також запропонована у п.п. 3 п. 2 розділу І проєкту Закону нова редакція ст. 66 Закону України «Про землеустрій», яка унормовує питання професійної атестації виконавців робіт у сфері землеустрою.
Разом з тим аналіз відповідних положень виявив, що за межами правового регулювання проєкту Закону залишаються питання щодо:
критеріїв відбору центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, закладів вищої освіти з метою укладення з ними договорів про проведення професійної атестації виконавців робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності / землеустрою та підвищення їх кваліфікації;
кваліфікаційних вимог, невідповідність яким слугуватиме підставою для прийняття рішень про відмову в допуску до проведення професійної атестації інженерів-геодезистів / інженерів-землевпорядників.
Крім того, запропонована редакція проєкту Закону не розкриває змісту правових конструкцій «які успішно пройшли кваліфікаційний іспит (атестацію)», «за умови успішного підвищення кваліфікації», які за відсутності у проєкті критеріїв визначення такої успішності мають оціночний характер, що, своєю чергою, наділяє осіб, уповноважених на виконання функцій держави, непрозорими дискреційними повноваженнями при прийнятті рішень про успішність / неуспішність проходження професійної атестації, підвищення кваліфікації, обумовлених можливістю застосовувати суб’єктивні підходи при їх прийнятті.
Зазначена правова невизначеність у положеннях проєкту Закону зумовлює ризик їх довільного та упередженого правозастосування, створює підґрунтя для запровадження непрозорого механізму професійної атестації / підвищення кваліфікації виконавців робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності / землеустрою та ризик корупційних зловживань.
Рекомендації НАЗК:
запропоновані проєктом Закону зміни до ст. 5-1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», ст. 66 Закону України «Про землеустрій» потребують доопрацювання в частині визначення:
критеріїв відбору центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, закладів вищої освіти з метою укладення з ними договорів про проведення професійної атестації виконавців робіт у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності / землеустрою та підвищення їх кваліфікації;
виключного переліку кваліфікаційних вимог, які слугуватимуть підставою для прийняття Атестаційними комісіями рішень про відмову в допуску до проведення професійної атестації інженерів – геодезистів / інженерів-землевпорядників, або ж застосування відсильних норм до інших положень проєкту Закону;
змісту правових конструкцій «які успішно пройшли кваліфікаційний іспит (атестацію)», «за умови успішного підвищення кваліфікації».
ІІ. Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції
Запропонованою у п.п. 4 п. 1 розділу І проєкту Закону редакцією ст. 5-4 Закону визначено, зокрема, що Атестаційна геодезична комісія робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про зупинення права на зайняття діяльністю атестованого інженера-геодезиста.
Крім того, відповідно до положень запропонованої редакції ст. 5-1 Закону:
заклади вищої освіти, які уклали договір із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та/або саморегулівні організації у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, яким було делеговано повноваження щодо професійної атестації інженерів-геодезистів, надсилають перелік осіб, які успішно пройшли кваліфікаційний іспит (атестацію), до Атестаційної геодезичної комісії для їх затвердження;
до складу Атестаційної геодезичної комісії включаються 10 атестованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по 5 атестованих інженерів-геодезистів від кожної саморегулівної організації у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Подібні за змістом положення містять також запропоновані у п.п. 3 п. 2 розділу І проєкту Закону зміни до ст. 66 Закону України «Про землеустрій», які передбачають вимоги до діяльності Атестаційної землевпорядної комісії.
Однак проєктом Закону не визначено завершених правових процедур створення та діяльності Атестаційних комісій, що може зумовити зловживання осіб, уповноважених виконувати функції держави, які призначені до їх складу.
Так, застосовані у проєкті Закону формулювання «атестованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин», «атестованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин» не є чіткими, оскільки не визначено, чи такими особами є виключно посадові особи відповідного центрального органу виконавчої влади, чи будь-які особи, яким зазначений орган делегував право представництва в комісіях.
З огляду на визначені антикорупційним законодавством заборони та обмеження для посадових осіб, а також з метою мінімізації можливих корупційних ризиків у діяльності Атестаційних комісій використані формулювання потребують уточнення.
Крім того, у проєкті Закону відсутні положення, які б визначали вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів.
Так, на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, які будуть включені до складу Атестаційних комісій, поширюватимуться заборони та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції». Проте на інших осіб зазначені обмеження не поширюватимуться, і такі особи не зможуть бути притягнені до юридичної відповідальності, зокрема за прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів. Зважаючи на визначальні повноваження відповідних комісій під час проведення професійної атестації, необхідно передбачити дієвий правовий механізм запобігання ймовірним ризикам.
Наприклад, доцільним є встановлення вимоги для членів Атестаційних комісій письмово інформувати голів комісій про наявність конфлікту інтересів та неучасть в опрацюванні матеріалів і прийнятті рішень за таких обставин. Окрім цього, слід передбачити правові наслідки недотримання таких вимог, наприклад – дострокове припинення повноважень їх членів.
Рекомендації НАЗК:
з урахуванням вищенаведених зауважень у проєкті Закону:
уточнити зміст формулювань «атестованих інженерів-геодезистів, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин», «атестованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин»;
визначити вимоги щодо уникнення конфлікту інтересів при здійсненні діяльності членами Атестаційних комісій.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
