Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство юстиції України |
Мета проєкту Закону – вдосконалення національного законодавства в частині положень, які визначають укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, який зумовить ризик зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами.
Також положення проєкту Закону не узгоджуються з Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2023 № 220 «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки» (далі – ДАП).
Опис виявленого корупціогенного фактора
Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п. 4.3.2 Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, затвердженої Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–
2025 роки» (далі – Антикорупційна стратегія), визначено проблему – «низька оперативність та якість здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень (значна частка таких проваджень тривають роками) обумовлена надмірною складністю окремих процесуальних дій».
З огляду на це встановлено, що очікуваним стратегічним результатом є: «Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура ефективно виконують покладені на них завдання, серед іншого, завдяки: уточненню положень законодавства щодо укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень».
Положення Антикорупційної стратегії узгоджуються із очікуваним стратегічним результатом, визначеним у п.п. 5 п.п. 3.3.2.4.1 заходів з виконання ДАП, щодо розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проєкту закону, яким «передбачено можливість продовжити судове провадження у загальному порядку у разі відмови суду у затвердженні угоди про визнання винуватості та відсутності клопотання про повернення провадження на досудове розслідування».
Отже, проблема є актуальною. Однак прийняття пропонованого проєкту Закону не сприятиме досягненню зазначеного в Антикорупційній стратегії та ДАП результату, адже його зміст не узгоджується із визначеним у ДАП заходом з огляду на таке.
У проєкті Закону пропонується доповнити ч. 7 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) абз. 9 такого змісту:
«Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, однак суд у затвердженні угоди про визнання винуватості відмовив, судове провадження може бути продовжено у загальному порядку у разі, якщо сторони кримінального провадження проти цього не заперечують».
Пропонована норма прямо суперечить положенням, які викладені в абз. 8
ч. 7 ст. 474 КПК та передбачають, що в разі відмови суду в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Так, у чинному абз. 8 ч. 7 ст. 474 КПК закріплено імперативне положення про необхідність повернення провадження на досудове розслідування у разі, якщо суд відмовив у затвердженні угоди, укладення якої було ініційовано на вказаній стадії кримінального провадження.
Відтак створюється ситуація, за якої кримінальне провадження одночасно має імперативно повертатися на стадію досудового розслідування і диспозитивно може залишатися на стадії судового провадження за умови відсутності заперечень сторін кримінального провадження.
Така правова невизначеність зумовить різну правозастосовну практику та ризик зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами.
Рекомендація НАЗК:
абз. 8 ч. 7 ст. 474 КПК викласти в такій редакції:
«У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії досудового розслідування, судове провадження за згодою сторін кримінального провадження продовжується в загальному порядку. У разі незгоди однієї із сторін із продовженням судового провадження у загальному порядку досудове розслідування продовжується у загальному порядку. У разі відмови суду в затвердженні угоди, укладення якої ініційовано на стадії судового провадження, останнє продовжується у загальному порядку».
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
