Картка проєкту
|
Ініціатор проєкту Закону: народний депутат України Мазурашу Г.Г. |
Мета проєкту – внесення змін до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) для сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб та мінімізації корупційних ризиків у діяльності ТЦК та СП |
Проєкт Закону (реєстр. № 14037 від 12.09.2025) |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенні фактори.
Застосування пропонованих положень може зумовити ризик зловживань нотаріусів і територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) з метою ухилення від мобілізації військовозобов’язаних.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання.
ІІ. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Сектор оборони відповідно до п. 3.6 Антикорупційної стратегії на 2021–2025 роки, затвердженої Законом України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки» (далі – Антикорупційна стратегія), є однією із пріоритетних сфер у запобіганні та протидії корупції.
У п.п. 3.6.5 Антикорупційної стратегії проблемою визначено корупційні ризики при формуванні і реалізації кадрової політики у сфері оборони, під час призову (прийняття) на військову службу.
Проєктом Закону пропонується ч. 3 ст. 23 Закону доповнити новим п. 7, визначивши додаткову підставу для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Встановлюється, «що військовозобов’язані, які надають наявне житло на безкоштовній основі для постійного або тимчасового проживання двом або більше громадянам України зі статусом внутрішньо переміщених осіб (цей факт внутрішньо переміщені особи мають підтверджувати щомісяця у спосіб, затверджений Кабінетом Міністрів України, якщо немає відповідного нотаріально оформленого договору, який є підставою для надання відповідному військовозобов’язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації)».
Отже, законодавча ініціатива є актуальною, спрямованою на правове регулювання у сфері, яка є пріоритетною у державній антикорупційній політиці нашої країни на 2023–2025 роки.
Враховуючи завдання антикорупційної експертизи, уникаємо оцінки можливої ефективності пропонованого способу досягнення заявленої мети проєкту Закону. При цьому зазначимо, що визначена новим п. 7 ч. 3 ст. 23 Закону підстава для відстрочки може використовуватись військовозобов’язаними особами з метою ухилення від мобілізації.
Насамперед з огляду на визначення наявності нотаріально посвідченого договору як єдиної підстави для відстрочки реалізація пропонованих положень зумовить додатковий ризик незаконних дій нотаріусів.
Крім цього, зазначена у законопроєкті обставина може штучно створюватись у зв’язку з укладенням фіктивних правочинів. Одні й ті самі внутрішньо переміщені особи можуть бути стороною договору з різними військовозобов’язаними. Проєкт Закону не містить положень, які б унеможливлювали цей ризик.
Також законопроєкт містить нечіткі формулювання, які можуть довільно тлумачитись ТЦК та СП. За умови відсутності подальшого врегулювання на підзаконному рівні зазначене зумовить різну правозастосовну практику та ризик зловживань.
Зокрема, в пропонованому п. 7 ч. 3 ст. 23 Закону застосовано словосполучення «надають наявне житло» та «якщо немає відповідного нотаріально оформленого договору».
Отже, такі правові конструкції не визначають ані види правочинів, які є підставою для відстрочки, ані суб’єктів, яким майно повинно належати.
Зважаючи на зміст пояснювальної записки, житло має належати військовозобов’язаному на праві власності або ж йому повинні належати майнові права (користування, володіння).
Таким чином, щоб набути право на відстрочку, військовозобов’язаному достатньо буде укласти договір найму / піднайму з внутрішньо переміщеними особами. Після надання відстрочки в подальшому такий договір може бути достроково розірваний.
Рекомендація НАЗК: з урахуванням наданих зауважень внести зміни до проєкту Закону.
Висновок: проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
В.о. Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій ГУПЯК