Картка проєкту
|
Розробник: Державне агентство водних ресурсів України |
Мета проєкту Закону – законодавче врегулювання питань щодо виконання планів управління річковими басейнами, а також здійснення заходів, спрямованих на збереження водності річок і охорони їх від забруднення |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- відсутність у проєкті Закону чітких та вичерпних підстав для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування, що зумовлює ризик необґрунтованих відмов у видачі відповідного документа дозвільного характеру, в тому числі з корупційною метою;
- запровадження корупційно вразливої процедури обстеження водних об’єктів та земель водного фонду, а також визнання гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна безхазяйною річчю, що створює умови для перешкод / обтяжень під час реалізації фізичними та юридичними осіб їх суб’єктивних прав, а також для корупційних зловживань.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1.1. Проєктом Закону передбачається внести зміну до ч. 14 ст. 49 Водного кодексу України, визначивши, зокрема, що підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є, зокрема, неусунення причин, що стали підставою для винесення рішення суду про скасування дозволу на спеціальне водокористування.
Однак застосування конструкції слів «неусунення причин» наділяє уповноважених осіб дозвільного органу надмірним обсягом дискреційних повноважень, зумовлених можливістю довільного тлумачення та упередженого правозастосування під час оцінки виконання рішення суду та вирішення питання про повноту (вичерпність) усунення або ж неусунення відповідних причин. Слід також врахувати, що конкретне судове рішення може не містити вичерпного переліку або ж чіткого наведення відповідних причин, або ж ґрунтуватися на обставинах, пов’язаних з порушенням заявником виключно норм процесуального, а не матеріального права, що своєю чергою створюватиме підгрунтя для вибіркової правозастосовної практики під час здійснення відповідної дозвільної процедури.
З огляду на зазначене наведена правова невизначеність при формулюванні підстав для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування зумовлює ризик необґрунтованих відмов у видачі відповідного документа дозвільного характеру, в тому числі з корупційною метою.
Рекомендація НАЗК:
проєкт Закону у відповідній частині потребує доопрацювання з урахуванням наведених зауважень.
1.2. Проєктом Закону пропонується Водний кодекс України доповнити новою ст. 821 . Так, згідно з положеннями вказаної статті проєкту Закону:
з метою відновлення річок центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства обстежує водні об’єкти та землі водного фонду на предмет виявлення гідротехнічних споруд та інших об’єктів нерухомого майна, що перешкоджають неперервності (вільній течії) річок, їх гідрологічного режиму та морфологічним умовам;
обстеження водних об’єктів та земель водного фонду проводиться спільно із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із
здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності та органами місцевого самоврядування територіальних громад, на території яких проводиться обстеження;
план-графік обстежень водних об’єктів та земель водного фонду затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та оприлюднюється на його офіційному вебсайті;
обстеження водних об’єктів та земель водного фонду проводяться додатково на підставі звернення фізичних або юридичних осіб;
у разі виявлення під час обстеження водних об’єктів та земель водного фонду гідротехнічних споруд та інших об’єктів нерухомого майна, що перешкоджають неперервності (вільній течії) річок, їх гідрологічного режиму та морфологічним умовам, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства складає акт обстеження водних об’єктів та земель водного фонду і протягом 10 робочих днів надсилає його органу місцевого самоврядування територіальної громади, на території якої проводилося обстеження водних об’єктів та земель водного фонду, з метою вжиття заходів щодо встановлення власників гідротехнічних споруд та інших об’єктів нерухомого майна, виявлених під час обстеження;
у разі неможливості встановити власника гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна, виявленого під час обстеження водного об’єкта та земель водного фонду, безхазяйна гідротехнічна споруда або інший об’єкт нерухомого майна береться на облік органом, що здійснює державну
реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого розміщені такі гідротехнічна споруда або інший об’єкт нерухомого майна, яка подається протягом 20 робочих днів з дня отримання акту обстеження водних об’єктів. Про взяття на облік робиться оголошення у друкованих медіа;
після спливу трьох місяців з дня взяття безхазяйної гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна на облік орган місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства приймає рішення:
про передачу безхазяйної гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна у комунальну власність та подальше його обслуговування;
про демонтаж (знесення) безхазяйної гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна, як такого, що перешкоджає неперервності (вільній
течії) річок, їх гідрологічного режиму та морфологічним умовам;
Однак у проєкті Порядку відсутні положення, які б визначали завершений та прозорий механізм обстеження водних об’єктів / земель водного фонду на предмет виявлення гідротехнічних споруд та інших об’єктів нерухомого майна, що перешкоджають неперервності (вільній течії) річок, їх гідрологічного режиму та морфологічним умовам та, зокрема, демонтажу (знесення) відповідних споруд та об’єктів, зокрема:
критерії та процедуру віднесення водних об’єктів / земель водного фонду до таких, що перешкоджають неперервності (вільній течії) річок, їх гідрологічного режиму та морфологічним умовам;
періодичність затвердження планів-графіків обстежень водних об’єктів та земель водного фонду та відповідно здійснення таких обстежень;
предмет звернень фізичних або юридичних осіб, які будуть підставою для додаткових обстежень водних об’єктів та земель водного фонду, а також граничний строк проведення відповідних обстежень;
процедуру здійснення відповідних обстежень, механізм залучення представників відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування до їх проведення та прийняття рішень за результатами таких обстежень;
вимоги до проведення заходів щодо встановлення власників гідротехнічних споруд / інших об’єктів нерухомого майна, виявлених під час обстеження, порядок їх проведення, а також чіткі підстави встановлення факту неможливості встановлення власника гідротехнічної споруди / іншого об’єкта нерухомого майна;
чіткі та зрозумілі правові підстави (їх розмежування) прийняття рішення про передачу безхазяйної гідротехнічної споруди / іншого об’єкта нерухомого майна у комунальну власність або ж рішення про необхідність демонтажу (знесення) безхазяйної гідротехнічної споруди / іншого об’єкта нерухомого майна, а також механізм реалізації відповідних рішень.
З огляду на зазначене врегулювання порушених у проєкті Закону питань запропонованим у проєкті способом зумовлює правову невизначеність в частині визначення процедури обстеження водних об’єктів / земель водного фонду та визнання гідротехнічної споруди або іншого об’єкта нерухомого майна безхазяйною річчю, а також чіткого визначення обсягу повноважень органів влади під час її здійснення, що створює умови для перешкод / обтяжень під час реалізації фізичними та юридичними осіб своїх суб’єктивних прав та виникнення корупційних відносин.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Закону з метою конкретизації з урахуванням наведених зауважень.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
