Картка проєкту
|
Ініціатор(и) законопроекту: Кабінет Міністрів України |
Мета проєкту Закону: непоширення дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на платні послуги щодо надання у погодинне користування спортивних споруд державної та комунальної форми власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, що не є орендою для спрощення можливості доступу населення до спортивних об’єктів |
Проєкт Закону від 04.12.2024 № 12284 |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання державними і комунальними закладами платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою» (далі – проєкт Закону) Національне агентство з питань запобігання корупції ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
виведення з-під дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі – Закон про оренду) правовідносин, що виникають при наданні державним або комунальним закладом у користування спортивних споруд державної та комунальної форм власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, пов’язаних з наданням платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою;
недотримання процедури розроблення, погодження та прийняття нормативно-правових актів, у тому числі обмеження участі фізичних (юридичних) осіб, їх об’єднань у громадському обговоренні, зокрема недотриманні вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (далі – Регламент).
Опис виявленого корупціогенного фактора
1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом Закону пропонується внести зміни до ст. 2 Закону про оренду, доповнивши його новою ч. 9, та встановити, що цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають при наданні державним або комунальним закладом у користування спортивних споруд державної та комунальної форм власності, внесених до Електронного реєстру спортивних споруд, пов’язаних з наданням платних послуг у сфері фізичної культури та спорту, що не є орендою, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту.
За таких обставин пропоноване регулювання фактично виводить з-під дії Закону про оренду, яким встановлені правові, економічні та організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, певний сегмент потенційних орендарів, що сприятиме тому, що суб’єкти сфери фізичної культури і спорту отримають можливість без будь-якого контролю як з боку держави, так і громадськості отримувати у користування спортивні споруди державної та комунальної власності.
Указані обставини суперечать основним принципам, встановленим Законом про оренду, а саме здійснення оренди на основі, зокрема, законності, відкритості та прозорості, рівності та змагальності, державного регулювання та контролю, забезпечення конкурентних умов оренди (ч. 5 ст. 2 Закону про оренду).
У пояснювальній записці до проєкту Закону зазначено, що процедура передачі в оренду майна, що перебуває в державній та/або комунальній формах власності, не дозволяє здебільшого суб’єктам сфери фізичної культури і спорту користуватися послугами, що можуть надаватися при використанні спортивних споруд, оскільки процедура оформлення таких послуг ускладнена, довготривала та бюрократична.
З урахуванням цього суб’єкти сфери фізичної культури і спорту відмовляються від такої процедури, що негативно впливає на ефективність використання спортивних споруд, наслідком чого є недоотримання коштів від потенційних орендарів та необхідність отримання дотацій з бюджетів усіх рівнів.
Також у пояснювальній записці до проєкту Закону розробник зазначив, що при наданні платних послуг, що не є орендою, державні і комунальні заклади будуть користуватися Порядком та умовами надання платних послуг закладами фізичної культури та спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженим наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 28.08.2009 № 3042/1030/936 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 2.1 Порядку рішення про надання платних послуг, а також встановлення розміру плати за платні послуги покладається саме на керівника закладу фізичної культури і спорту, що утримується за рахунок бюджетних коштів.
Пропоноване регулювання може призвести до надмірної дискреції зазначених керівників, корупційних зловживань як з боку заінтересованих суб’єктів, так і посадовими особами закладів фізичної культури і спорту та прийняття ними необ’єктивних та упереджених рішень з метою отримання неправомірної вигоди.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Закону розділ І виключити або визначити чітку та прозору процедуру та порядок надання спортивних споруд державної та комунальної власності у користування суб’єктам сфери фізичної культури і спорту.
2. Недотримання процедури розроблення, погодження та прийняття нормативно-правових актів органу виконавчої влади, у тому числі обмеження участі фізичних (юридичних) осіб, їх об’єднань у громадському обговоренні
Законодавством України, серед іншого, передбачено проведення регуляторної експертизи проєкту нормативно-правового акта відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання.
Враховуючи зазначене, проєкт Закону має ознаки регуляторного акта.
Згідно з п. 3 § 32 Регламенту проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом, та відповідно до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308.
Однак проєкт Закону не було погоджено з уповноваженим органом, як того вимагає Закон.
Також, всупереч положенням ст. 8 Закону, не було підготовлено аналізу регуляторного впливу проєкту Закону.
Крім того, проєкт Закону не було оприлюднено з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також не проведено відкриті обговорення за участю представників громадськості.
Враховуючи зазначене, прийняття проєкту Закону відбувається із порушеннями принципів державної регуляторної політики, зокрема принципу прозорості та врахування громадської думки – відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
Недотримання вимог Закону, його основних принципів, зокрема ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави, а також збалансованості – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави, унеможливлює забезпечення відкритої процедури прийняття відповідних рішень учасниками правовідносин та може призвести до порушення їхніх прав.
Рекомендації НАЗК:
оприлюднити проєкт Закону з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також провести відкриті обговорення за участю представників громадськості та погодити проект Закону із уповноваженим органом у порядку, передбаченому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
