Хто не може бути лобістом в Україні: обмеження закону “Про лобіювання”

З початком роботи Закону України “Про лобіювання” (Закон) в Україні розпочалася розбудова нової прозорої системи взаємодії між бізнесом і владою — лобіювання. Її запровадження має вивести вплив на ухвалення державних рішень із тіні та зробити його зрозумілим і підзвітним громадянам.

Що таке лобіювання і чим воно відрізняється від корупції - за посиланням. 

Однак не всі охочі можуть набути статусу лобіста. Закон встановлює чіткі обмеження, щоб уникнути конфлікту інтересів і зловживання впливом. Зокрема, лобістом не може бути:

• чинний публічний службовець або той, який звільнився менше року тому;

• людина з непогашеною / не знятою судимістю (крім реабілітованих), або особа,  яка  має  адмінстягнення за корупцію або  діючу заборону на лобіювання;
• громадянин або резидент росії;
• будь-який державний орган, орган місцевого самоврядування чи інша установа публічного права;
• особи, пов’язані з терористичною діяльністю або ті, хто знаходиться під санкціями (зокрема міжнародними);
• компанії, зареєстровані на території росії або пов’язані з нею або країною, яка не виконує міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, або компанії, які перебувають під санкціями;
• юридична особа, кінцевим бенефіціарним власником або учасником якої є особа, зазначена у попередніх пунктах, якщо такий учасник набув істотну участь у відповідній юридичній особі, в тому числі з іншими учасниками;
• субʼєкти забезпечення правотворчої діяльності;
• компанії, до яких за останні 5 років застосовували кримінально-правові заходи;
• медіа;
• політичні партії та їх регіональні осередки;
• релігійні організації;
• кандидати на виборах. 

Таким чином, чітко визначивши, хто не може бути лобістом, Закон дозволяє забезпечити рівні умови для всіх учасників процесу та підвищити довіру суспільства до ухвалених рішень.

Нагадаємо, 1 вересня 2025 року в Україні почав діяти Закон України «Про лобіювання» який формує правові засади для розвитку прозорої та відповідальної культури лобіювання, визначає правила впливу на законодавчий процес і забезпечує його підзвітність суспільству. 

Одночасно із початком дії Закону НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації: “Реєстр прозорості” (далі – Реєстр) — відкриту публічну платформу, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність.