Україна реалізує комплексну і довгострокову антикорупційну політику, засновану на вимірюваних даних, яка охоплює всі критично важливі сфери. Цей масштаб і системність мають повною мірою відображатися і в комунікації.
На цьому під час зустрічі фахівців з комунікацій, залучених до реалізації загальнодержавної Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на період до 2025 року, наголосив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик.
«Саме комунікації мають забезпечити цілісне сприйняття антикорупційних змін у суспільстві та показати їхній практичний вплив на життя громадян. Стратегія комунікацій покликана об’єднати зусилля держави та громадянського суспільства і стати інструментом донесення змісту та результатів антикорупційної політики до усіх українців. Враховуючи це, нова Стратегія до 2030 року буде сфокусована на практичних інструментах протидії корупції, а також на антикорупційних заходах у критично важливих для держави сферах — оборони, відбудови та європейської інтеграції», - зауважив Голова НАЗК.
Старша спеціалістка проєктів Програми підтримки ОБСЄ для України Наталія Романова підкреслила, що в умовах війни тема прозорості і доброчесності є не лише внутрішнім суспільним запитом у країні, а й запорукою міжнародної довіри та європейської інтеграції. Тому комунікація антикорупційних змін має стратегічне значення для держави.
Комунікаційники органів державної влади зустрілися для координації антикорупційних зусиль в межах реалізації Стратегії вже всьоме. Ця зустріч стала підсумковою та мала на меті оцінити результати реалізації комунікаційних заходів у 2023–2025 роках, проаналізувати виклики й кризи, а також сформувати спільне бачення розвитку антикорупційних комунікацій у довгостроковій перспективі — до 2030 року.
Аналізуючи успішні кейси, учасники зосередилися на інноваційних продуктах і каналах, що дозволили донести антикорупційні меседжі широкій аудиторії завдяки співпраці з просвітницькими YouTube-проєктами, медіа, регіональною владою та міжнародними організаціями. Серед таких прикладів - інформаційно-просвітницька кампанія «Корупція боїться твого контролю», що висвітлила роль інструментів громадського контролю в запобіганні корупції, й документальні фільми “Після ери мовчання” та “Масштабна корупція в Україні. Як знищити зло”, присвячені історії та актуальним подіям протидії корупції в Україні.
Досвід вдалих антикорупційних комунікацій презентували також представники комунікаційних підрозділів органів державної влади й комунікаційних агенцій. Вони розповіли про інформаційні кампанії, спрямовані на пояснення антикорупційних реформ, популяризацію цифрових сервісів і практик доброчесності у галузі цифрової трансформації державних послуг, митній та правоохоронних сферах, а також в контексті євроінтеграційних процесів. Спікери від Міністерства цифрової трансформації, Офісу реформ Кабінету Міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби, Державного Бюро розслідувань, ГО «Фундація інституційного розвитку» та агенції «Be–it Agency» поділилися досвідом роботи з різними аудиторіями, підходами до комунікації складних тем і побудови довіри через якісний контент.
До обговорення доєднався представник Європейського офісу по боротьби з шахрайством (OLAF) Йоганнес Ноак, який поділився досвідом і підходами до розбудови професійної комунікаційної спільноти, міжвідомчої координації та міжнародної взаємодії у Європейському Союзі.
У контексті обговорення ролі медіа в антикорупційних комунікаціях голова ГО «Детектор медіа», шеф-редакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова наголосила на важливості зваженого підходу до висвітлення теми корупції в умовах війни. За її словами, у воєнних реаліях відмова від боротьби з корупцією - хибний шлях, водночас критично важливо зберігати баланс між фіксацією проблем і висвітленням результатів. Вона також звернула увагу на необхідність дотримання доброчесності в медіасередовищі, зокрема на поширення дезінформації через соціальні мережі та месенджери, підкресливши необхідність відповідального ставлення редакцій до контенту та чіткого маркування джерел поширення неправдивої інформації.
Розвиваючи цю тему, заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк підкреслив, що антикорупційні комунікації мають протидіяти не лише окремим фейкам, а й глибинним дезінформаційним наративам.
«Комунікації у сфері запобігання корупції працюють не з поодинокими кейсами, а з базовими уявленнями в суспільстві. Ми вже бачимо відчутні результати довготривалої роботи у даних соціології: рівень неприйняття корупції серед громадян зростає, позитивною є динаміка підтримки викривачів. Хоча превенція менш медійна, ніж резонансні скандали, саме вона формує стійкі зміни у свідомості громадян. В умовах війни, коли ворог системно використовує наратив «тотальної корумпованості» як інструмент дезінформації, відповіддю держави мають бути перевірені факти, доведені результати та статистично підтверджені дані», — наголосив Сергій Гупяк.
Практичним результатом зустрічі стало стратегічне планування заходів до 2030 року. У групах учасники напрацювали конкретні ідеї комунікаційних кампаній та майбутніх партнерств у висвітленні антикорупційної політики, зокрема щодо популяризації практичних інструментів і сервісів, що можуть мінімізувати корупційні чинники у взаємодії громадян з державою.
До заходу вперше долучилися представники регіональних медіа, органів місцевого самоврядування і обласних військових адміністрацій. Керівник відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Павло Бульдович розповів їм про мету і заходи реалізації нової Стратегії до 2030 року та окреслив шляхи можливої співпраці.
Захід відбувся за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні», який реалізується спільно з Національним агентством з питань запобігання корупції.
