Представники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Офісу Генерального прокурора взяли участь в третьому засіданні Антикорупційної робочої групи для України (Anti-Corruption Task Force for Ukraine - ACT for Ukraine), яке відбулося в Токіо (Японія).
Робоча група ACT for Ukraine є платформою для обміну інформацією про проекти підтримки антикорупційних заходів в Україні з боку країн Великої сімки (G7) та міжнародних організацій, визначення проблем, які необхідно вирішити, та обговорення заходів для покращення співпраці. Організатор зустрічі та ініціатор проекту - Міністерство юстиції Японії, яке виконує функції секретаріату групи.
Протягом двох днів в гібридному форматі (офлайн та онлайн) експерти з країн G7, антикорупційних і судових органів в Україні та міжнародних організацій, таких як ПРООН та ОЕСР, обговорили, як сформувати більш ефективні антикорупційні програми підтримки, покращити їх координацію та уникнути дублювання.
ПРООН в Україні за підтримки Уряду Японії перед цим провела аналіз підтримки антикорупційних реформ в Україні. Цей комплексний звіт, який представило керівництво українського підрозділу ПРООН, висвітлює ключові ініціативи, висновки та критичні прогалини в сфері антикорупції, а також задає напрям майбутніх зусиль.
НАЗК було запрошено до участі в роботі ACT for Ukraine вперше. Агентство представляла керівниця Управління комунікацій та інформаційної політики Олена Конопля, яка презентувала основні напрямки роботи агентства та розповіла про виклики, з якими стикається система запобігання корупції в Україні.
Серед позитивних зрушень в сфері фінансового контролю учасників зустрічі зацікавило підвищення ефективності проведення повних перевірок декларацій публічних службовців з 19% у 2021 році до 45% у 2024 році та запровадження функції автозаповнення декларацій. В напрямі запобігання корупційним ризикам до 90% зріс рівень імплементації висновків антикорупційної експертизи НАЗК проектів нормативно-правових актів, що вносяться на розгляд Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Це один із найбільш ефективних антикорупційних механізмів, коли корупційні ризики нівелюються ще на стадії формування правил. Висновки антикорупційної експертизи НАЗК є відкритими. Також НАЗК ідентифікувало сотні корупційних ризиків в межах стратегічного аналізу у пріоритетних сферах діяльності держави та надало рекомендації щодо їх усунення. Проте рівень виконання рекомендацій НАЗК органами влади потребує суттєвого підвищення.
Учасники зустрічі позитивно оцінили розвиток інституту викривання в Україні, яким опікується НАЗК, зокрема, початок практики виплат викривачам та намір імплементувати в українське законодавство відповідну директиву Європейського Союзу про захист прав викривачів. За рік роботи Порталу повідомлень викривачів надійшло понад 4 тис. повідомлень про корупцію, а майже 70 осіб були визнані викривачами.
Основним досягненням і водночас викликом для НАЗК залишається виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки (ДАП). НАЗК як автор ДАП та координатор її імплементації прагне підвищення частки заходів, своєчасно та сповна виконаних різними органами влади, та наголошує на тому, що антикорупційні реформи в кожній сфері - це, насамперед, відповідальність профільних міністерств чи ЦОВВ.
Важливою складовою ДАП є інформаційна та просвітницька робота. Розроблена НАЗК та затверджена Урядом минулоріч Стратегія комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції вже реалізується через серію інформаційних кампаній та заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності суспільства про корупцію та її наслідки; зниження рівня толерування корупції; готовність українців повідомляти про корупційні правопорушення тощо.
В нещодавньому звіті Європейська Комісія позитивно оцінила роль та результати НАЗК, зазначивши, серед іншого, незалежність від політичних та корисливих інтересів.
Учасників зустрічі також цікавила роль НАЗК в перемовному процесі щодо вступу України до ЄС. Це новий важливий напрям роботи агентства, адже антикорупційна складова є майже у кожному переговорному розділі.
Серед пріоритетів та викликів в роботі на наступний рік НАЗК виділяє насамперед імплементацію чинних Антикорупційної стратегії і ДАП та мінімізацію факторів, що впливають на їх належне виконання; розробку та затвердження майбутньої Антикорупційної стратегії та програми, які мають набрати чинності з 2026 року; усунення найпоширеніших практик у найбільш уражених корупцією сферах; розбудову інституту викривання корупції; підвищення рівня виконання рекомендацій НАЗК щодо зменшення корупційних ризиків з акцентом на сфери відновлення та оборону; зменшення використання корупційних практик громадянами завдяки освітнім та інформаційним кампаніям; запровадження Реєстру прозорості.
“Наші партнери добре розуміють та цінують роль НАЗК як органу, що формує антикорупційну політику в Україні та розбудовує систему запобігання корупції. Вони добре обізнані щодо всіх заходів, які здійснюються в Україні в цьому напрямі, а також щодо викликів та проблем. Незважаючи на численні складнощі, пов'язані насамперед з війною, ми рухаємося в правильному напрямку. Учасники робочої групи G7 це цінують та висловлюють готовність подальшої підтримки, оскільки зацікавлені, аби Україна була надійним партнером з прозорими процесами врядування та ведення бізнесу”, - зазначила Олена Конопля за підсумками поїздки.
Представники країн G7 та інші учасники ACT for Ukraine надали зворотний зв'язок щодо планів та складнощів, з якими стикається вся антикорупційна інфраструктура України та запропонували конкретні кроки допомоги. Міністерство юстиції Японії як секретаріат ACT for Ukraine підтвердило, що продовжуватиме демонструвати лідерство у підтримці міжнародним співтовариством антикорупційних зусиль України.
Нагадаємо, міністри юстиції Великої сімки зобов’язалися підтримувати зусилля з боротьби з корупцією для відновлення України в травні 2024 року, зазначивши, що виконання цих зобов'язань відбуватиметься в рамках ACT for Ukraine, а результати будуть представлені напередодні щорічної зустрічі міністрів юстиції країн G7.
