На запрошення OLAF (The European Anti-Fraud Office, Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству) керівниця Управління з комунікацій та інформаційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олена Конопля на щорічній конференції фахівців з комунікацій представила український досвід з розробки комунікаційної стратегії з запобігання та протидії корупції та інформаційні кампанії, дослідження та інші активності в межах Стратегії.
33-тя щорічна зустріч комунікаційників правоохоронних, антикорупційних органів країн Євросоюзу OLAF Anti-Fraud Communicators Network (OAFCN), мета якої - об’єднати зусилля у боротьбі з шахрайством та корупцією і поділитися найкращими практиками, об’єднала понад 50 спеціалістів з комунікацій з національних органів влади різних країн. Генеральний директор OLAF Вілле Італя підкреслив важливість мережі комунікаційників: «Вони відіграють дуже важливу роль, інформуючи громадян про дії, які захищають їх, їхні гроші та суспільство. Обмінюючись знаннями та узгоджуючи стратегії, члени OAFCN можуть гарантувати, що такі повідомлення охоплять всіх. Ця зустріч підкреслює нашу відданість прозорості і матиме наслідком ще більш надійні та ефективні інформаційні кампанії».
Під час конференції учасники мали можливість вивчити та обговорити використання штучного інтелекту в комунікації, отримати огляд існуючих інструментів і подискутувати щодо переваг та ризиків їх використання для спілкування та взаємодії з громадськістю. Учасники представили вже проведені в своїх країнах та майбутні кампанії, в яких фокусувалися на повідомленнях про боротьбу з шахрайством, відмиванням коштів і корупцією. Представниця НАЗК була запрошена як спеціальний гість з країни, яка поки що не є членом Європейського Союзу, але ситуація в якій хвилює всіх членів мережі. Олена Конопля розповіла про очікування українського суспільства, дані соціологічних досліджень, фокус уваги антикорупційних органів, успіхи та виклики країни в цій сфері та заплановані дії.
«Ми хочемо максимально використати історичний момент, в якому ми зараз знаходимося. В Україні третій рік триває війна, спричинена повномасштабним вторгненням росії. В свідомості наших громадян відбулися карколомні світоглядні зміни, які були би неможливими, якби не це випробування, яке ми переживаємо зараз. Війна змусила нас замислитися над речами, про які багато хто раніше не думав, і спонукала зробити свій вибір - не лише щодо підтримки своєї країни, а й загалом щодо всіх світових основ: європейська демократична спільнота чи темний автократичний “рускій мір”. Саме зараз час для того, щоб будувати нове, остаточно позбувшись обтяжливого радянського спадку. І це стосується не лише розбомблених росіянами радянських вугільних електростанцій, замість яких ми побудуємо нові, мобільні та екологічні. Це час позбутися і старих радянських звичок, а корупція в Україні - значною мірою спадок Радянського Союзу і не є історично притаманною українцям. Саме звідси виник один із слоганів наших кампаній “Корупція - не спадок”. Ми хочемо позбутися її, аби в жодному разі не передавати таку спадщину нашим дітям», - розповіла Олена Конопля.
Україна вперше за 10 років продемонструвала найбільший стрибок в світовому рейтингу сприйняття корупції (CPI), отримавши 36 балів із 100 можливих за 2023 рік і опинившись на 104 місці поміж 180 країн замість 142 місця у 2014 році. За цим показником Україна має один з найкращих результатів у світі у 2023 році. Такому результату сприяли і робота антикорупційних органів, і відновлення минулого року декларування публічних службовців, яке є одним з найбільш вимогливих в світі, і ухвалення Державної антикорупційної програми, і запуск Порталу викривачів, і запровадження великої кількості цифрових сервісів та інші заходи. Всі ці кроки дали результат, який, як має бути посилений та мультиплікований надалі.
Проте в України багато проблем та викликів на цьому шляху, як-то недореформована система судів, багато корупційних лазівок в найпроблемніших сферах, наприклад на митниці чи в реалізації великих інфраструктурних об’єктів. Україна не досягла повної невідворотності покарання, водночас ще не побудувала потужну систему запобігання корупції. Відповідно маємо нерозуміння суспільством позитивних змін та неусвідомлення їхніх наслідків. На тлі постійних гучних викриттів у громадян формується стійке враження, що корупція в Україні – нездоланна. Наратив про те, що Україна тотально корумпована - найуспішніший наратив російської дезінформації, і він поширюється не лише всередині України, а і зовні, щоразу передуючи рішенню наших партнерів про виділення чергової допомоги Україні.
Інший виклик - труднощі в комунікації органами влади своїх антикорупційних зусиль та відсутність єдиного голосу та координації державної інформаційної політики в цій сфері.
Маючи таку ситуацію, комунікаційна команда НАЗК і партнерів почала свою роботу зі створення комунікаційної стратегії, яку Уряд затвердив наприкінці минулого року. Особливість стратегії в тому, що на її заходи не витрачатимуться державні кошти. Стратегія базується на даних соціологічних і аналітичних досліджень, зокрема щорічних опитувань населення та бізнесу, досліджень медіа-поля та дезінформаційних наративів. НАЗК вже об'єднало та координує спільноту державних комунікаційників у межах політики єдиного голосу у сфері антикорупції. При цьому основні активності полягають у проведенні низки загальнонаціональних інформаційних кампаній, які триватимуть до кінця 2025 року.
Інформкампанії, які вже незабаром побачать українці, будуть присвячені громадському контролю за владою, використанню цифрових сервісів як запобіжників корупції, роз’ясненню роботи антикорупційних органів, популяризації викривання корупції, промоції доброчесних практик поведінки серед цільових груп, зокрема, публічних службовців, промо зручних сервісів, які є альтернативою корупційним практикам тощо. Більшість кампаній реалізовуватимуться НАЗК разом з партнерами – Міністерством цифрової трансформації, Національним агентством державної служби, іншими міністерствами та відомствами, а також міжнародними та українськими неурядовими організаціями.
Мета всіх цих заходів - формування розуміння громадянами України зв’язку між антикорупційними заходами та впливом на рівень національної безпеки, економічного зростання та добробуту; зниження загального рівня толерантного відношення до корупції; збільшення частки громадян України, які негативно ставляться до корупційних проявів та готові повідомляти про факти корупційних проявів; зменшення частки тих, хто мав власний корупційний досвід.
Керівництво та члени OAFCN запропонували Україні всебічну підтримку на шляху реалізації цієї комплексної та складної роботи. Багато представників інших країн зазначили, що їхнє суспільство та влада так само проходили цей шлях,і готові ділитися досвідом успішних проектів та зроблених висновків.
Довідково
OAFCN було створено в 2001 році та є унікальною європейською мережею експертів з комунікацій, які працюють над питаннями боротьби з шахрайством. Мережа об’єднує спеціалістів комунікацій та прес-секретарів оперативних партнерів OLAF у державах-членах (тобто митниці, поліції, правоохоронних органах, Служби координації боротьби з шахрайством держав-членів (AFCOS) та прокуратури), відіграє ключову роль у інформуванні громадськості про загрозу шахрайства в усіх державах-членах ЄС, а також про спільні зусилля національних та європейських органів влади для боротьби з нею. Це ключова платформа для підвищення обізнаності та охоплення різних аудиторій щодо проблем шахрайства.
Місія OLAF полягає у виявленні, розслідуванні та припиненні шахрайства з коштами ЄС.
