Розвиток інституту викривання потребує зміни управлінської культури, яка починається з готовності чути критичну інформацію, перевіряти її та діяти за результатами. Вона має стати частиною щоденного управління державними органами, підприємствами і установами. На цьому наголосив голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик під час форуму «Розвиток інституту викривання: довіра, підзвітність, доброчесність».
«Україна вже сформувала законодавчу основу для захисту викривачів. Водночас завдання сьогодні — забезпечити, щоб передбачені законом гарантії працювали не лише на папері, а й у конкретних життєвих ситуаціях. Ми розуміємо, що повідомлення про порушення може мати для людини серйозні наслідки, і саме в таких ситуаціях перевіряється реальна спроможність механізмів захисту. Тому одним із наших завдань є посилення міжвідомчої взаємодії, щоб людина не залишалася самостійно шукати рішення, а механізми захисту були зрозумілими та доступними», — наголосив Віктор Павлущик.

За його словами, інститут викривання також має стратегічне значення у процесі відбудови, оскільки в Україну надходитимуть значні ресурси та інвестиції. У цьому процесі викривання виступає дієвим інструментом контролю за ефективним використанням коштів. Адже саме викривачі першими помічають приховування конфлікту інтересів або зловживання ресурсами.
До форуму долучилися представники органів влади, громадянського суспільства, міжнародних організацій й експертного середовища. Учасники обговорили практичні питання взаємодії інституцій під час роботи з повідомленнями викривачів, забезпечення їхніх прав і гарантій захисту, а також формування культури викривання в Україні.
У межах панельних дискусій спікери намагалися вийти за межі розмови про викривачів як джерело інсайдерської інформації про корупцію. Натомість, йшлося про важливість здатності держави чути незручну інформацію й реагувати на неї.
Заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк наголосив, що наразі недостатньо лише створити технічні умови для повідомлення чи переконати людину звернутися. Важливо вибудувати механізми зворотного зв'язку, завдяки яким викривач бачитиме, що його почули, на інформацію є належна реакція, а для нього самого не настануть негативні наслідки.
Також він додав, що викривання корупції — не єдина варта уваги тема, оскільки люди зіштовхуються і з іншими правопорушеннями, на які не завжди є якісна реакція.
«Ми маємо імплементувати Директиву ЄС, яка стосується набагато ширшого кола порушень, ніж лише корупція. Зверніть увагу на назву цього форуму - «Розвиток інституту викривання». Тут немає слова «корупція». Але ми наразі говоримо про корупцію, оскільки викривання в Україні поки обмежується лише питаннями антикорупційного законодавства. Водночас коли ми говоримо про те, що ми маємо формувати культуру викривання в цілому, то це не лише про корупцію — це про умовно «правильне» і «неправильне». Це набагато ширше поняття, з яким ми маємо працювати», — підкреслив заступник голови НАЗК.

Керівниця відділу розвитку інституту викривання Анастасія Ренкас окрему увагу приділила питанню посилення міжвідомчої взаємодії. Викривач має отримати єдину «точку входу» та зрозумілі орієнтири (зокрема через Єдиний портал повідомлень викривачів), а органи повинні комунікувати між собою самостійно.
«Я вважаю, що система буде працювати тоді, коли людина не буде змушена ходити по різних органах, а матиме одну “точку входу”, яка пояснює їй правила, тому що знає їх, і людині не доводиться шукати ці правила самостійно, а якщо вже необхідний захист — вона його отримує. Хотілося б дорости до тієї системи, коли людині не потрібен захист за те, що вона повідомила. Це ідеально, я розумію, але я б хотіла, щоб ми це стало нормою», — підсумувала Анастасія Ренкас.

У межах форуму відбулися також практичні Policy Labs, під час яких учасники напрацьовували рішення щодо:
- посилення інституту викривання;
- усунення перешкод на шляху викривачів;
- популяризації культури повідомлень про корупцію;
- розвитку викривання як елементу доброчесності в територіальних громадах
Також на дискусійній платформі виступив Андрій Бойко, перший в Україні викривач корупції, що отримав державну грошову винагороду. Він розповів, про свою мотивацію повідомити про корупцію, та складнощами, з якими зіштовхувався на цьому шляху.
Форум організовано Національним агентством з питань запобігання корупції у співпраці з Програмою підтримки ОБСЄ в Україні за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та фінансування Уряду Японії.










