Заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк презентував досвід українського інституту викривання на 10 засіданні експертної групи Комісії з питань імплементації Директиви ЄС.
“Запрошення представника від України на засідання експертної групи свідчить про визнання досягнень українського інституту викривання. Наразі ми успішно апроксимуємо норми Директиви ЄС в площині викривання корупційних правопорушень в усіх сферах діяльності та маємо унікальний досвід у цій галузі. Участь у роботі експертної групи Комісії - це можливість перейняти досвід імплементації Директиви ЄС інших країн, врахувати свої та чужі помилки. Надалі це може дати потужний імпульс для якісних змін в українському інституті викривання”, - зазначив заступник Голови НАЗК.
На засіданні експертної групи Сергій Гупяк розповів про зміни в українському законодавстві, що сприяли розвитку інституту викривання та наближенню до впровадження норм Директиви ЄС, серед яких - визначення викривача через його зв’язок з певним видом діяльності, визначення трьох видів каналів повідомлень про корупцію, деталізація порядку розгляду повідомлень викривачів та можливість анонімних повідомлень, посилення повноважень НАЗК у частині проведення перевірок можливих порушень прав викривачів та участі у судових справах за їх участю, встановлення дисциплінарної, адміністративної й кримінальної відповідальності за порушення прав викривачів.
Окрему увагу він приділив функціонуванню уніфікованого цифрового внутрішнього каналу для повідомлень про корупцію - Єдиного порталу повідомлень викривачів та першого досвіду України щодо виплати винагород викривачам корупції.
Сергій Гупяк зауважив також, що заходи щодо розроблення концептуальних змін для наближення українського законодавства до норм Директиви закладені і в Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки.
Під час засідання експертної групи, країни, запрошені до участі, поділилися проблемами імплементації норм Директиви. Практика і рівень впровадження її норм у різних державах мають низку відмінностей.
Заступник Голови НАЗК підкреслив, Україна за наближенням до норм Директиви наразі не поступається рівню багатьох країн-членів ЄС, що має важливе значення для подальшої євроінтеграції.
Довідково:
23 жовтня 2019 року Європейський парламент і Рада ухвалили Директиву ЄС 2019/1937 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу (так звана Директива «Про захист викривачів»).
Метою цього документу є забезпечення дотримання законодавства та політик Союзу в конкретних сферах через встановлення єдиних мінімальних стандартів, які забезпечують високий рівень захисту осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу.
