Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з Державною аудиторською службою України, Базельським інститутом управління за підтримки Швейцарії презентувало дослідження «Корупційні ризики під час будівництва, реконструкції, капітального ремонту цивільних об’єктів для відновлення України», за результатами якого фахівці надали комплексні рекомендації для усунення найпоширеніших корупційних ризиків у сфері відбудови.
НАЗК надіслало дослідження до Верховної Ради України (ВРУ), профільних міністерств та наголошує, що лише активна позиція центральних органів виконавчої влади щодо виконання наданих рекомендацій дасть змогу мінімізувати ідентифіковані корупційні ризики, підвищити прозорість та ефективність процесу відновлення України.
«Головною проблемою у цій сфері є відсутність рамкового закону, який, зокрема, визначав би основні засади процесу відбудови і встановлював чіткі стандарти діяльності для всіх учасників. Закон мав би сформувати критерії пріоритетності обʼєктів та запровадити єдину загальнообовʼязкову ІТ-платформу, яка б обліковувала кожен крок на всіх етапах відбудови обʼєкту. До корупційних зловживань також призводять паперовий документообіг на окремих стадіях реалізації проєктів і відсутність державного архітектурно-будівельного контролю якості виконаних робіт на об'єктах у зв'язку з мораторієм на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю)», — розповів заступник голови НАЗК Сергій Гупяк.
Також звертаємо увагу на необхідність розробки та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проєкту закону, який визначатиме:
- правові та організаційні вимоги до процесу відбудови/відновлення України після масштабних руйнувань, спричинених збройною агресією рф;
- чіткі та прозорі критерії відбору проєктів для відбудови;
- заходи моніторингу та контролю процесу відбудови/відновлення;
- обов’язкову цифровізацію процедур, пов’язаних з реалізацією проєктів на всіх етапах відбудови;
- єдині вимоги до проведення розрахунків та єдині правила документального підтвердження (включно з розкриттям всіх складових вартості витрат) і фінансування всіх витрат, пов’язаних з будівництвом і відновленням об’єктів.
«Відсутність комплексного законодавчого регулювання у сфері відновлення підвищує ризики зловживань та суб'єктивного ухвалення рішень під час реалізації проєктів. До того ж саме поняття відновлення на законодавчому рівні все ще не закріплене. Ще 2024 року на базі тодішнього Мінвідновлення та за участі великої кількості стейкхолдерів був підготовлений відповідний законопроєкт про основні засади відновлення. Втім законодавчу ініціативу, яка стала б дорожньою картою відновлення країни, Міністерство регіонального розвитку донині не подало парламенту на розгляд. Але ми закликаємо активізувати цю роботу та на базі нашого комітету готові й надалі працювати з цим законопроєктом, за потреби залучаючи до його доопрацювання громадянське суспільство, експертне середовище, донорів та партнерів», — заявила на презентації дослідження народна депутатка, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко додав, що відновлення України має базуватися на принципах «build back better, build back greener», тобто на засадах ефективності, сталості та екологічності.
НАЗК пропонує завершити впровадження технологій будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технологій) в Україні. Необхідно провести навчання для фахівців-замовників, щоб уніфікувати розуміння принципів застосування цих технологій на всіх етапах реалізації проєктів з відбудови.
Ще одним проблемним питанням, окресленим НАЗК у дослідженні, є здійснення відбудови через так звані експериментальні проєкти. Вони реалізуються поза межами стандартних законодавчих процедур, до них застосовується тимчасове спеціальне регулювання. Це регулювання зазвичай формується в умовах обмеженого часу та неповної інформації, що призводить до зниження прозорості процесів.
«Національне агентство рекомендує законодавчо закріпити уніфіковані підходи до функціоналу і звітності інженерів технічного нагляду та консультантів, у діяльності яких зараз багато проблем і ризиків. Ми також пропонуємо запровадити обов'язковий моніторинг цін у будівництві та створити єдину електронну систему даних про ринкові ціни, дані в якій будуть оновлюватись в режимі реального часу», — розповіла керівниця Управління реалізації антикорупційної політики у сфері відновлення та соціально-гуманітарній сфері НАЗК Олена Кривошей.
Крім того, встановлення замовниками публічних закупівель невиправдано жорстких або надмірно деталізованих кваліфікаційних вимог, зокрема, щодо досвіду, наявності спеціалізованої техніки або інших ресурсів, а також несвоєчасне чи вибіркове оприлюднення повного обсягу тендерної документації значно знижує рівень відкритої конкуренції.
«Замовники можуть включати у тендерну документацію вимоги до спеціалізованої техніки, яка не є обов’язковою для виконання робіт, або вимагати надмірну кількість документів чи специфічний досвід, що також не є необхідними для реалізації конкретного проєкту. Це підвищує ризик укладення договорів із наперед визначеними підрядниками», — зазначив заступник голови Державної аудиторської служби України Дмитро Шевчук.
Необґрунтоване встановлення вартості супутніх послуг у будівництві, а також відсутність чітко визначених вимог до їхнього змісту, обсягу і якості створюють передумови для неефективного використання бюджетних коштів.
За словами начальника Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, законодавчі зміни, зокрема, мають врахувати можливість отримання прибутку підрядниками.
«Наразі у проєктно-кошторисній документації щодо відбудови не враховується рентабельність підрядників. Це неправильно. У законодавстві має бути прописано, що за виконану роботу підрядники отримують певні кошти. Адже саме прибуток і закладається в завищену вартість матеріалів та інші зловживання», — зазначив Іван Федоров.
Дослідження підготовлено спільно з Державною аудиторською службою України та Базельським інститутом управління в межах проєкту «Надання підтримки в боротьбі з корупцією та поверненні активів» за підтримки Уряду Швейцарської Конфедерації.
Дослідження доступне за посиланням.
Відеозапис презентації дослідження можна переглянути тут
