1 вересня 2026 року виповнюється 10 років інституту електронного декларування активів публічних службовців в Україні. Саме в цей день офіційно розпочав роботу Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій). Запуск системи електронного декларування був не просто переходом від паперу до цифри. Він став частиною системної антикорупційної реформи України та виконання міжнародних зобов’язань держави. За десятиліття своєї роботи Реєстр декларацій пройшов шлях від бази даних на орендованому обладнанні, яку запускали в умовах гострого дефіциту часу та ресурсів, до потужної, захищеної цифрової системи, що є одним із ключових інструментів фінансового контролю та запобігання корупції з розвиненими аналітичними інструментами.
Навіщо декларувати статки
Обов’язок декларування статків публічними службовцями закріплений у Конвенції ООН проти корупції, документах Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та інших міжнародних організацій. Реєстри декларацій створені та діють у багатьох країнах. І хоча єдиного стандарту не існує, всі вони мають дві основні мети: запобігання незаконному збагаченню та врегулювання конфлікту інтересів публічних службовців.
До 2016 року публічні службовці в Україні подавали декларації у паперовій формі, яка містила лише шість розділів. Декларації окремих категорій посадовців підлягали оприлюдненню на сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування або в офіційних друкованих виданнях. Запровадження електронного декларування принципово змінило цю модель: було значно розширено перелік даних про об’єкти декларування та створено електронний загальнодоступний єдиний державний реєстр декларацій. Це не лише спростило доступ громадян до інформації про майно, доходи та фінансові зобов’язання посадовців для здійснення громадського контролю за зміною їх майнового стану, а й створило безпрецедентну до того основу для автоматизованого аналізу інформації в реєстрі та розвитку самого інституту фінансового контролю.
Виклики першої кампанії електронного декларування
Законодавчою основою для запуску електронного декларування та створення Реєстру став ухвалений у жовтні 2014 року Закон України «Про запобігання корупції», а у березні 2015 року було утворено Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Україна мала майже одночасно створити новий державний орган, розробити принципово нову для публічної служби систему декларування та забезпечити її запуск у стислі строки. Це відбувалося в умовах значного суспільно-політичного напруження та серйозних інституційних і технологічних викликів.
Через відсутність на той момент у НАЗК власної ІТ-інфраструктури Реєстр декларацій починав роботу у віддаленому центрі обробки даних на орендованому обладнанні. Перший запуск Реєстру 15 серпня 2016 року відбувся без необхідного атестата, після чого доступ до системи тимчасово призупинили. Лише 31 серпня система отримала необхідний атестат, а вже опівночі 1 вересня розпочався повноцінний запуск Реєстру та перша кампанія електронного декларування за 2015 рік.
Це була перша взаємодія з новою системою для публічних службовців, тому вже початковий етап декларування продемонстрував колосальне навантаження як на Реєстр, так і працівників НАЗК. Технічна непідготовленість користувачів до масового використання електронного цифрового підпису, а також постійні кібератаки і спроби дестабілізації роботи системи вимагали цілодобового технічного супроводу й екстреного реагування з боку профільних підрозділів НАЗК. Команда Агентства працювала практично цілодобово, допомагаючи декларантам пройти нову для них процедуру та паралельно підтримуючи роботу самого Реєстру.
Під час другої кампанії декларування (за 2016 рік) через виклики в роботі системи 23 березня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 1975-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Терміни цієї кампанії продовжили на місяць - до 1 травня 2017 року.
Технологічна модернізація та автоматизація
З огляду на те, що щорічна кількість декларантів в Україні сягає близько 800 тисяч осіб, обробка такого масиву даних вимагала впровадження інноваційних технологічних рішень.
У вересні 2018 року НАЗК ввело в експлуатацію систему логічного та арифметичного контролю (ЛАК) - інструмент, який дозволяє програмними засобами Реєстру оцінити ризики у деклараціях, ідентифікуючи невідповідності відображених у декларації відомостей даним реєстрів. За результатом ЛАК розраховується показник рейтингу ризику. Декларації, які мають найвищий показник рейтингу ризику першими відбираються на перевірку. Спочатку звірка даних відбувалася з даними із 10 реєстрів. У грудні 2019 року Агентство отримало автоматизований доступ вже до 16 державних реєстрів та баз даних, необхідних для такого аналізу.
Того ж року розпочалося будівництво власного Центру обробки даних (ЦОД) НАЗК, а надалі в 2020 році - модернізація програмно-апаратної платформи. Реєстр перенесли на власні сервери Агентства, що підвищило його стійкість до пікових навантажень, а також завдяки модернізації він став зручнішим для декларантів та інших користувачів.
Випробування Конституційними кризами
За 10 років, крім технологічних криз, пов’язаних із функціонуванням Реєстру, антикорупційна система в Україні неодноразово стикалася з іншими критичними ситуаціями у сфері е-декларування та здійсненні заходів фінансового контролю, наслідком яких ставало блокування ключових антикорупційних механізмів.
Одним із перших таких викликів стало рішення Конституційного Суду України № 1-р/2019 від 26 лютого 2019 року щодо визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Як наслідок - всі кримінальні провадження за нею були закриті.
Рішенням з подолання цієї кризи став Закон України № 263-IX, ухвалений Верховною Радою 31 жовтня того ж року. Він повернув кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, доповнивши Кримінальний кодекс статтею 368-5.
Наступна конституційна криза виникла у 2020 році.
27 жовтня Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційними низку положень Закону України «Про запобігання корупції», які регламентували здійснення заходів фінансового контролю, а також ст. 366-1 Кримінального кодексу України, що передбачала кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Як наслідок, було заблоковано функціонування механізмів фінансового контролю, зокрема повних перевірок декларацій, а кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації фактично була припинена.
Окремим наслідком рішення Суду стало закриття публічного доступу до Реєстру декларацій. 28 жовтня НАЗК виконало рішення суду та закрило доступ до його публічної частини. Наслідком судового рішення стало не лише обмеження доступу до даних Реєстру, а й суттєві ризики для громадського контролю за статками посадовців, роботи журналістів та антикорупційних організацій.
Проте вже 30 жовтня завдяки консолідованій позиції суспільства, міжнародних партнерів, а також оперативним рішенням Президента та Уряду доступ до публічної частини Реєстру було відновлено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2020 р. № 1363-р.
До кінця 2020 року модернізований Реєстр було введено в постійну експлуатацію.
У грудні Верховна Рада України також прийняла Закон України від 04.12.2020 № 1074-IX, який відновив кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації, доповнивши Кримінальний кодекс України новою статтею 366-2. Надалі Законом України від 15.12.2020 № 1079-IX було відновлено повноваження НАЗК, у тому числі з проведення повних перевірок декларацій.
Виклики повномасштабного вторгнення
24 лютого 2022 року публічний доступ до Реєстру було ще раз тимчасово обмежено, але вже з міркувань безпеки; декларування стало необов’язковим, а проведення повних перевірок тимчасово призупинено.
Після відновлення Законом України від 20.09.2023 № 3384-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану” обов’язкового декларування з виключеннями для певної категорії декларантів, 10 грудня 2023 року відкриту частину Реєстру знову зробили доступною для громадян.
Це стало випробуванням як для декларантів, які мали подати декларації за три звітні періоди, так і для НАЗК, яке мало провести їх перевірки.
До Реєстру майже одночасно було подано близько 1,9 млн декларацій. З 1 січня 2024 року стартували повні перевірки декларацій.
Сучасний стан: більше автоматизації, менше ручної роботи
Сьогодні Реєстр декларацій є високотехнологічною екосистемою, інтегрованою з ключовими державними базами даних та цифровими сервісами.
Попри складні умови, обумовлені воєнним станом, НАЗК постійно удосконалює системні інструменти Реєстру. Так, у травні 2022 року Агентство запровадило функцію «Дані для декларації», яка дозволяє декларанту отримувати інформацію з державних реєстрів, необхідну для заповнення декларації. Це був новий підхід до декларування: держава не лише контролює дотримання правил декларування, а й допомагає громадянам виконувати їх правильно.
У березні 2024 року стало можливим отримання інформації про об’єкти декларування стосовно членів сім’ї з використанням застосунку “Дія”.
Наступним кроком для спрощення процесу декларування стала реалізація функції часткового автоматизованого заповнення чернетки декларації, за допомогою якої система може переносити до чернетки декларації частину даних, що зберігаються в державних інформаційних ресурсах.
Крім того, НАЗК постійно вдосконалює інструменти автоматизованого аналізу декларацій. Система логічного та арифметичного контролю наразі діє як повноцінний ризик-орієнтований інструмент, що допомагає НАЗК працювати з величезним масивом декларацій та визначати ті, що потребують детальної перевірки. Водночас автоматизований аналіз не замінює роботу фахівців: остаточні висновки щодо наявності ознак недостовірних відомостей, необґрунтованості активів, незаконного збагачення чи інших порушень приймаються за результатами відповідних заходів фінансового контролю, зокрема, повної перевірки декларації уповноваженими особами НАЗК.
Десять років - це не лише про технології
За десятьма роками роботи Реєстру стоять не сервери, програмний код чи цифри у звітах. За ними - сотні тисяч публічних службовців, які вчилися декларувати свої активи, журналісти та громадські активісти, які щодня використовували відкриті дані, фахівці НАЗК, які консультували декларантів, перевіряли декларації, а також IT-команди, які не раз буквально “витягували систему” з критичних ситуацій, і зрештою, - зміна самого ставлення до прозорості і підзвітності публічної служби.
