Електронні державні послуги у сфері будівництва заощадили 70-90% витрат замовників, оскільки пришвидшили отримання послуг і усунули корупційну складову. Загальний антикорупційний і економічний ефект від впровадження цифрових інструментів у галузі будівництва за майже п'ять років склав 21,8 млрд грн. Про це під час публічної дискусії у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) заявила заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації України Валерія Коваль.
Вона розповіла, що наразі на вебпорталі державних послуг Дія доступні 13 електронних послуг та сервіс єВідновлення у сфері будівництва, орієнтованих як на звичайних громадян, так і на представників бізнесу. Серед них: повідомлення про початок будівельних робіт, заява про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, видача будівельного паспорта, декларація про готовність об’єкта до експлуатації, а також послуги державної програми допомоги власникам пошкодженого та знищеного житла - єВідновлення. Загалом з 2020 року по всім будівельним послугам було подано понад 210 тис. заяв.
«Раніше забудовники несли великі стоси документації до колишньої ДАБІ, і ті, хто вирішували питання корупційним шляхом, могли подавати документи, що не відповідали законодавству, але все одно отримували дозволи. Всі процеси були закритими, процедури видачі дозволів ніхто не контролював. Зараз всі документи завантажуються та відображаються в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, все можна прослідкувати, подивитися, скільки разів надавалися відмови та їх підстави», — зазначила Голова Комітету з нормативної та законопроєктної діяльності Конфедерації будівельників України, адвокат Ольга Сидорчук.
Голова Національного агентства Віктор Павлущик зауважив, що будівництво та земельні відносини є однією з найбільш насичених корупційним досвідом сфер — як серед населення, так і серед бізнесу, що підтверджують результати щорічних соціологічних досліджень НАЗК. Утім, якщо виокремити конкретні корупційні ситуації саме в будівництві, то спостерігається зменшення корупційних практик по більшості послуг — від отримання дозвільної документації на початок будівництва до введення об’єктів в експлуатацію. Динаміка зменшення корупційного досвіду протягом 2021-2024 років співпадає зі змінами в галузі, зокрема з її активною цифровізацією.
«З одного боку, ми маємо низку цифрових рішень від держави, але з іншого — все ще недостатню обізнаність і рівень користувацького досвіду електронними сервісами, насамперед серед населення. Згідно нашого дослідження за минулий рік, достатньо обізнані про електронні державні сервіси з питань будівництва, землі та нерухомості лише 23% громадян. І хоч відповідні показники щороку зростають, тут є над чим працювати. Адже чим більше громадян знатиме, як працюють диджитал-сервіси, і довірятиме таким інструментам, тим більшим на практиці буде антикорупційний і економічний ефект цих сервісів», — підкреслив Віктор Павлущик.
За словами народної депутатки України Олени Шуляк, найбільш корумпованими послугами у сфері будівництва є надання містобудівних умов та обмежень органами місцевої влади. Як приклад вона навела дані журналістських розслідувань, згідно з якими на отримання цього документу для забудови біля музею «Пирогів» в Києві група бізнесменів витратила 4 мільйона доларів.
«Ось і відповідь, чому місцеві органи самоврядування не хочуть оновлювати й розробляти сучасну містобудівну документацію і чому так повільно рухається містобудівний кадастр», — зазначила Олена Шуляк.
За її словами, щоб усунути корупційні схеми при наданні містобудівних умов та обмежень, вони мають генеруватися автоматично у Містобудівному кадастрі. Ця вимога включена до Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2023-2025 роки.
Голова НАЗК Віктор Павлущик додав, що загалом ДАП передбачає виконання 130 заходів у сфері будівництва, земельних відносин та інфраструктури для вирішення широкого кола проблема — від непрозорості інформації у сфері містобудування до зловживань при забудові пам’яток культурної спадщини та недосконалої системи державного контролю і регулювання у будівництві.
«Понад 10 окремих заходів ДАП спрямовані безпосередньо на цифровізацію галузі. Йдеться, зокрема, і про створення єдиного електронного Містобудівного кадастру як єдиної платформи для надання усіх адмінпослуг у сфері містобудівної діяльності, автоматичну генерацію містобудівних умов і обмежень тощо. Всі ці кроки мають не просто перевести ключові процедури в онлайн-формат, вони насамперед дозволяють створити єдині та прозорі правила для всіх учасників процесу. Наразі більшість із вказаних заходів ще перебувають на стадії виконання і ми сподіваємось, що до кінця строку дії поточної ДАП, тобто до кінця року, по кожному заходу буде наявний суттєвий прогрес», — сказав Віктор Павлущик.
Під час організованої НАЗК публічної дискусії “Будувати без корупції: як електронні сервіси змінюють правила гри в будівельній сфері” представники Верховної Ради, Міністерства цифрової трансформації, місцевих громад, громадських організацій та бізнесу презентували та обговорили результати опитувань, аналітичних досліджень та розрахунків, які дають змогу об’єктивно оцінити роль диджиталізації послуг у будівельній сфері.
Довідково. У 2020 році в Україні запрацювала Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка стала основою для цифровізації будівельного сектору. Після її запуску частину послуг, пов’язаних з оформленням будівельної діяльності, перевели в електронний формат та зробили доступними через портал Дія. Користувачами послуг є архітектори, інженери-проєктувальники, технічні інвентаризатори, працівники органів архітектурно-будівельного контролю, девелопери та замовники будівництва, а також звичайні громадяни.
