Експерти й посадовці країн Великої сімки (G7) та міжнародних організацій скоординували дії на підтримку антикорупційних реформ в Україні з представниками українських органів влади та громадських організацій під час четвертого засідання Антикорупційної робочої групи для України (Anti-Corruption Task Force for Ukraine - ACT for Ukraine), яке відбулося в Парижі (Франція).
На зустрічі Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик зазначив, що Україна досягла якісно нового рівня в контексті виконання міжнародних зобов’язань та розбудови інституційної й законодавчої інфраструктури у сфері антикорупційної політики. Він нагадав, що торік Україна отримала вищі, ніж в середньому по країнах-членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), оцінки за імплементацію Індикаторів публічної доброчесності; найвищий бал у сфері антикорупційної політики серед країн-учасниць Стамбульського плану дій; позитивні оцінки за ефективні реформи та зміцнення антикорупційної системи відповідно до стандартів ОЕСР і ЄС в межах щорічного “Огляду щодо доброчесності та боротьби з корупцією в Україні”; виконала та частково виконала абсолютну більшість рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Крім того, НАЗК отримало нагороду Open Government Awards за розробку системи впровадження Антикорупційної стратегії (ІСМ ДАП) під час Дев’ятого Глобального саміту Партнерства «Відкритий уряд». Також ОЕСР запросила Україну приєднатися до Робочої групи з питань хабарництва у міжнародних ділових операціях, що є важливим кроком на шляху повноправного членства нашої країни в Організації.
“Необхідною передумовою досягнення цих результатів є незалежність та політична нейтральність антикорупційних інституцій. Як орган, що відповідає за формування та реалізацію антикорупційної політики держави, НАЗК послідовно дотримується цих принципів, не надаючи переваг жодним політичним чи економічним групам. Це особливо важливо з огляду на наш інспекційний мандат щодо державного фінансування політичних партій та виборчих кампаній, де традиційно зосереджені різні групові інтереси та високі корупційні ризики. За цих умов неупередженість у поєднанні з конструктивною інституційною співпрацею є визначальною рисою нашої роботи над втіленням антикорупційних заходів”, - наголосив Віктор Павлущик.
Під час дискусії, присвяченій виявленню та конфіскації активів у корупційних справах, Голова НАЗК розповів про міжвідомчу співпрацю, зокрема зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) та Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА). За його словами, в межах моніторингу способу життя Національне агентство вже передало САП матеріали у 61 справі на понад 300 млн грн, завдяки чому до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) подано 33 позови про цивільну конфіскацію та стягнуто до держбюджету майже 100 млн грн. Загалом, починаючи з 2019 року, близько 60% рішень ВАКС щодо цивільної конфіскації ґрунтуються на матеріалах НАЗК. Водночас співпраця з АРМА дозволяє виявляти необгрунтовані активи, що знаходяться за кордоном. Можливості Агентства істотно підвищують також ефективність повної перевірки декларацій шляхом відстеження активів декларантів та членів їх сімей в іноземних юрисдикціях.
Керівник НАЗК акцентував на необхідності подальших кроків щодо удосконалення механізмів повної перевірки декларацій та МСЖ. Зокрема, йдеться про: офіційне визнання НАЗК органом, уповноваженим збирати докази та виявляти необгрунтовані активи; розширення кола осіб, щодо яких можна проводити МСЖ; розширення інформації з банківською таємницею, яку може отримувати НАЗК у відповідь на запити, та розширення доступу Національного агентства до даних від провайдерів електронних комунікацій; вжиття заходів щодо мінімізації ризиків, пов’язаних з задекларованою готівкою поза банківською системою, тощо. Втілення цих ініціатив передбачає внесення змін насамперед до Цивільного процесуального та Кримінального кодексів, законів “Про запобігання корупції” та “Про банки і банківську діяльність”.
Віктор Павлущик окремо поінформував партнерів щодо ролі Національного агентства в євроінтеграційних процедурах та підготовки наступної Антикорупційної стратегії.
“Процес євроінтеграції зумовив фундаментальні зміни в антикорупційній політиці України - антикорупція перестала бути окремим блоком у переговорах і тепер є пріоритетом в кожному з 33-х переговорних розділів. В цих умовах НАЗК відіграє унікальну роль, забезпечуючи інтеграцію антикорупційних питань у всі кластери переговорів. Це означає впровадження аналізу корупційних ризиків, гарантій доброчесності, стандартів прозорості та механізмів комплаєнсу у секторальні реформи - від енергетики та транспорту до цифровізації та державних фінансів. Як наслідок, протидія корупції стала ключовим елементом всієї архітектури вступу України до ЄС”, - зазначив очільник НАЗК.
Він додав, що Національне агентство скористалося можливістю інтеграції антикорупційної проблематики та використало аналіз, проведений у рамках скринінгу українського законодавства, під час розробки та підготовки нової Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки. Документ охоплює безпрецедентну кількість державних функцій та сфокусований на найбільш вразливих до корупції сферах. Наразі проєкт Стратегії проходить етап міжвідомчих погоджень та оцінку відповідності ЄС. Після завершення погоджувальних процедур НАЗК очікує на підтримку відповідного законопроекту у Верховній Раді України.
Довідково. Робоча група ACT for Ukraine є платформою для обміну інформацією про проекти підтримки антикорупційних заходів в Україні з боку країн Великої сімки (G7) та міжнародних організацій, визначення проблем, які необхідно вирішити, та обговорення заходів для покращення співпраці. Організатор зустрічі та ініціатор проекту - Міністерство юстиції Японії, яке виконує функції секретаріату групи.
В цьогорічному засіданні робочої групи з українського боку взяли участь представники Міністерства юстиції, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з питань запобігання корупції, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також представники громадських організацій.
