НАЗК НАЗК
A-
A
A+
A
A
Звичайна версія сайту

Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану: як один закон може зруйнувати здоров’я мільйонів українців

18.11.2022
Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану: як один закон може зруйнувати здоров’я мільйонів українців

22 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташоване на території російської федерації або республіки білорусь, а також щодо вивезення лікарських засобів з України» (далі — Закон). Його мета  – обмежити обіг в Україні лікарських засобів, виробництво яких хоча б частково розташовано в рф або білорусі, щоб у світі також відмовилися від цих поставок.

Водночас, попри вірну мету, Закон містив туманні причини для обмеження обігу ліків. В результаті під гаслом боротьби з ліками виробленими в росії тепер можуть заборонити європейські препарати, які забезпечують більше половини українського ринку критично важливих для здоров’я лікарських засобів.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проаналізувало ці зміни до Закону та підготувало окреме дослідження «Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану», де визначило низку корупційних ризиків, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, якщо ситуацію не змінити.

Які корупційні ризики знайшло НАЗК?

  • Лобіювання інтересів певних фірм через наявність конфлікту інтересів у членів Комісії Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).
  • Необґрунтований підхід до вибору фармацевтичних компаній для припинення обігу їхніх лікарських засобів.
  • Маніпулювання критеріями, щоб зупинити реєстраційне посвідчення лікарського засобу та усунути фармацевтичні компанії з ринку.
  • Фальсифікація даних про готовність забезпечити потреби країни в ліках.
  • Відсутність визначеної процедури поновлення реєстраційного посвідчення лікарського засобу як можливість корупційних зловживань.
  • Закритість процедури припинення обігу лікарського засобу.
  • Непрозорість залучення професійних асоціацій, установ та організацій до членства в Комісії.
Розглянемо ситуацію на прикладі корумпованого посадовця, який може використати ці ризики задля наживи. Посадовець А отримує гроші за лобіювання фармкомпанії Б. Залучає до комісії МОЗ, яка визначає, кому анулювати реєстраційне посвідчення лікарського засобу, представника тієї чи іншої фірми як члена якоїсь асоціації (щоб збільшити вплив при ухваленні рішення на користь цієї фірми).

Крім того, фармкомпанія може просто запропонувати посадовцю А перелік ліків, ліцензії на які треба анулювати. Без чітких критеріїв та відкритості процедури, через які ті чи інші компанії можуть позбавити ліцензії, це можна зробити практично з усіма виробниками на користь українських фармбізнесів.

Які наслідки чекають на українців, якщо ці ризики не усунути?

Вихід іноземних фармацевтичних виробників із ринкового сегмента України матиме низку негативних наслідків. Зокрема:

  • хворі можуть не отримати життєво необхідні ліки: крім корупційних та економічних ризиків, відповідні зміни до нормативно-правових актів можуть спричинити ускладнення доступу українців до лікування, а також повну відсутність життєво необхідних ліків;
  • втрати бюджетних коштів при закупівлі ліків: брак конкуренції під час проведення публічних закупівель призведе до викривлення ціни і, відповідно, до необґрунтованих витрат бюджету;
  • якість ліків може погіршитися: низка лікарських засобів мають невелику кількість аналогів, тож вихід європейських фармакологічних компаній із ринку призведе до відсутності конкуренції;
  • зменшаться надходження в бюджет України: великі транснаціональні компанії скоротять ресурси в Україні;
  • люди втратять роботу: міжнародні фармацевтичні компанії-гіганти мають великі команди в Україні, обмеження в обігу ліків вплине на персонал, більшість якого втратить роботу під час війни;
  • ліки стануть дорожчими: відсутність конкурентів неодмінно призведе до неконтрольованого росту цін на фарматовари в точках роздрібної торгівлі;
  • постраждає інвестиційна репутація України: через «ручні» вибіркові обмеження на Україну чекатимуть репутаційні втрати як надійного партнера. Наслідком буде брак інвестицій, у тому числі в систему охорони здоров’я населення тощо.
Що рекомендує НАЗК?

НАЗК пропонує розробити та внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби», щоб конкретизувати підстави для скасування державної реєстрації лікарського засобу через їх виробництво на території рф та республіки білорусь. Крім того зупиняти реєстрацію треба лише після встановлення фактів, що підпадають під конкретний перелік підстав, які необхідно розробити. 

Більше про рекомендації НАЗК можна прочитати у дослідженні за посиланням. 

[pdf-embedder url="https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/Doslidzhennya_likarski_zasoby_final.pdf" title="Дослідження_лікарські_засоби_фінал"]

Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану: як один закон може зруйнувати здоров’я мільйонів українців
Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану: як один закон може зруйнувати здоров’я мільйонів українців

Останні новини

07.01.2026
13:55
НАЗК запрошує взяти участь у вебінарі щодо подання звіту про лобіювання
06.01.2026
14:30
Цивільна конфіскація: суд стягнув в дохід держави понад 3,8 млн грн з ексначальника Запорізького обласного ТЦК та СП
05.01.2026
17:33
Прожитковий мінімум для працездатних осіб: що важливо знати декларантам
14:30
Моніторинг способу життя: з посадовця міграційної служби Хмельницької області можуть стягнути у дохід держави понад 7,3 млн грн
01.01.2026
16:08
Кабмін продовжив строк виконання ДАП на 2023-2025 роки
15:00
Моніторинг способу життя: з одеського митника можуть стягнути понад 2,7 млн грн в дохід держави
13:57
Стартувала кампанія декларування-2025: НАЗК нагадує про правила подання декларацій
30.12.2025
13:08
НАЗК провело громадські обговорення проєкту Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 рр.
13:00
Україна долучилася до міжнародних ініціатив з доброчесності в освіті та прозорого політичного фінансування на CoSP11
12:02
Лобіювання: з 1 січня лобісти зобов’язані подати звіти щодо лобіювання
29.12.2025
17:11
Двосторонні зустрічі команди НАЗК на CoSP11: корупційні ризики, декларування та посилення міжнародної співпраці
12:45
Корупційні ризики у сфері правосуддя: рекомендації для підвищення прозорості діяльності судів
26.12.2025
16:03
Комунікації як інструмент змін: НАЗК підсумувало результати виконання Стратегії та спланувало роботу до 2030 року
11:40
Доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів може бути обмежено 26 грудня з 14:00 до 17:00
25.12.2025
16:45
Різдвяний кошик для декларанта: інструменти НАЗК, що допоможуть заповнити декларацію легко
11:20
Антикорупційні норми в дії: НАЗК провело тренінг для військовослужбовців Центру спеціального призначення «Омега»
24.12.2025
14:03
НАЗК інформує про ключові висновки за результатами аналізу практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією
13:12
Віктор Павлущик: Співпраця НАЗК, МОУ та НУОУ сприяє впровадженню ефективних антикорупційних інструментів у сфері оборони
22.12.2025
11:00
Незаконне збагачення на 17 млн грн: справу експосадовця Командування сил логістики ЗСУ передали до суду
19.12.2025
17:48
Зміна статусу суб’єкта лобіювання: порядок і підстави
Чат-бот Telegram
контакт-центр
Чат-бот Telegram
Контакти
+38 (044) 200-06-94 info@nazk.gov.ua
працює з 9:00 до 18:00
Технічна підтримка
support@nazk.gov.ua