Інститут викривання в Україні зміцнюється як ефективний механізм протидії корупції та формування довіри до держави. На цьому наголосив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик, відкриваючи П’яту щорічну конференцію “Викривачі корупції в Україні: успіхи та виклики”. Запис заходу доступний за посиланням.
За його словами, Єдиний портал повідомлень викривачів за два роки своєї роботи став важливим інструментом взаємодії держави та громадян. Наразі до нього підключено понад 11 тисяч організацій, подано понад 7,5 тисяч повідомлень, 157 осіб офіційно отримали статус викривачів.
“У межах опитування, проведеного НАЗК, Портал викривачів отримав оцінку 8,1 із 10 від авторизованих користувачів. Це переконливе свідчення того, що цифрові сервіси можуть розвивати культуру доброчесності”, — зауважив Віктор Павлущик.
Голова НАЗК зазначив, що подальшими пріоритетами в розвитку інститут викривання є унормування процедури виплат винагород, посилення захисту викривачів у секторі оборони та розширення каналів для повідомлень, зокрема для військовослужбовців.
Про стратегічні кроки на 2026 рік детальніше розповів заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк, зазначивши, що детальний план розвитку інституту викривання буде включений до Державної антикорупційної програми на 2026–2030 роки.
Він акцентував на необхідності комплексних реформ, а саме отримання Україною статусу кандидата в ЄС зобов’язує нас адаптувати законодавство до Директиви ЄС 2019/1937. Також необхідно розширити визначення терміну “викривач” і посилити їх захист.
Дорожня карта на 2026 рік фокусується на стратегічних результатах, які інтегрують найкращі практики Європейського Союзу та НАТО. Вона, зокрема, передбачає:
- аналіз міжнародного законодавства за участі Європейської та Венеційської комісій;
- розробку законопроєкту щодо розширення дефініції викривача й вдосконалення механізму винагороди;
- модернізацію Порталу викривачів;
- освітні програми та інформаційні кампанії.
Окремим напрямом стане реформа системи винагород. НАЗК вже підготувало відповідний законопроєкт та у 2026 році планує адаптувати міжнародні підходи для створення прозорої, пропорційної системи виплат. Ця робота включатиме рекомендації щодо органу або осіб, на яких буде покладатись обов’язок сплачувати винагороду викривачу.
“Ми прагнемо створити систему, у якій викривачі почуватимуться захищеними, а суспільство — мотивованим до дій. Це показник зрілості нашої держави”, — підсумував Сергій Гупяк.
Щодо необхідності комплексного законопроєкту, який би розширював визначення викривача не лише на повідомлення про корупцію, керівниця відділу розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас зазначила: “Розроблення такого проєкту закону потребує концептуального підходу та широкого обговорення із залученням багатьох інституцій. Це завдання не може бути реалізоване однією установою. Водночас НАЗК може виступити координатором цієї роботи, адже має необхідний досвід і напрацьовані механізми взаємодії з викривачами”.
Учасники конференції також обговорили питання захисту викривачів-військовослужбовців та врегулювання особливостей повідомлень, що містять інформацію з обмеженим доступом; ефективність інституцій у захисті викривачів. Актуальні виклики у сфері були проілюстровані реальними кийками, які представили самі викривачі, адвокати, а також фахівці безоплатної правничої допомоги.
Захід відбувся у співпраці НАЗК, ACREC та Національного університету “Києво-Могилянська академія” за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження".
Спікерами конференції стали представники органів державної влади, народні депутати, міжнародні та національні експерти, спеціально уповноважені особи з питань запобігання корупції, адвокати та самі викривачі.
