Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у листопаді 2025 року завершило 78 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом.
Порушення виявлені у кожній із перевірених у листопаді декларацій. Ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) встановлено у 37 деклараціях на загальну суму понад 172 млн грн, а ознаки необґрунтованості активів на понад 12 млн грн — у п’яти деклараціях.
У листопаді НАЗК скерувало до компетентних органів 26 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України, 14 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, 1 - за ознаками ст. 172-5 КУпАП. Також один матеріал стосовно визнання активів необґрунтованими скеровано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у листопаді. У деклараціях:
- Колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не зазначив інформацію про члена сім’ї та його нерухомість, у тому числі квартиру у м. Києві, де проживав і сам, а також не задекларував об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань (ДБР);
- Директора комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Зокрема, посадовець не підтвердив джерела походження коштів для заощадження дружиною готівки на 9,6 млн грн та не підтвердив отримання нею подарунка в розмірі 24,4 млн грн. Такі обставини свідчать про наявність ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Обґрунтовані висновки скеровано до Національної поліції України (НПУ);
- Колишнього начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної у місті Києві державної адміністрації за 2022 рік. Встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 15,6 млн грн. Зокрема, в декларації відсутні дані про житловий будинок у Нідерландах, яким користувалися посадовець та його рідні. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
- Колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн. Він зазначив неправдиві відомості про власні грошові активи на суму понад 5,2 млн грн. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) вже розпочало кримінальне провадження;
- Депутата Канівської міської ради Черкаської області за 2022, 2023 та 2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Зокрема, посадовець не підтвердив законність походження коштів у розмірі 1,5 млн грн на придбання дружиною квартири у м. Києві, приховавши у декларації відомості про вартість нерухомості. Обґрунтовані висновки скеровано до НПУ;
- Депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 38,8 млн грн. Посадовець серед іншого, не зміг підтвердити законність походження готівкових коштів на понад 25,1 млн грн, а також “забув” задекларувати власний дохід на понад 12 млн грн, отриманий із невстановлених джерел, та використаний на придбання рухомого та нерухомого майна. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
- Голови нейроофтальмологічної МСЕК Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької області за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 2,9 млн грн. Посадовиця серед іншого, “забула” зазначити відомості про автомобіль HYUNDAI IX 35, яким користувалася; отримані в подарунок кошти у розмірі понад 360 тис. грн, а також не підтвердила джерела походження задекларованої готівки в розмірі 30 тис. дол. США. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
- Депутата Бердичівської міської ради Житомирської області за 2023 рік встановлено ознаки необгрунтованості активів на 2,3 млн грн. та ознаки недостовірних відомостей на 3,1 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Житомирській області, у якому проживав, власні доходи й не підтвердив фінансову спроможність здійснити низку видатків на набуття у власність комерційних об'єктів нерухомості та транспортних засобів. НПУ розпочала кримінальне провадження;
- Начальника Управління комунальної власності Чернівецької міської ради за 2023-2024 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей на 4,7 млн грн. Посадовець серед іншого не підтвердив можливість заощадити готівку на понад 2,5 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
- Начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на 3,1 млн грн. Зокрема, посадовець не зазначив у декларації відомості про автомобілі Toyota Rav 4, Volkswagen Touran та Mitsubishi eclipse cross, які належать його дружині та якими він користувався, і про отримані доходи на понад 793 тис. грн. Обґрунтований висновок скеровано до ДБР.
Крім того, органи досудового розслідування в листопаді завершили та скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей стосовно:
- Колишнього посадовця ДМС в Одеській області за подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 83 млн грн;
- Голови Первомайської міжрайонної МСЕК в Миколаївській області за подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 2,7 млн грн;
- Старости Новозаліського старостинського округу Бородянської об’єднаної територіальної громади за подання недостовірних відомостей у декларації на понад 3 млн грн.
Рішення судів у листопаді
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, зокрема за матеріалами НАЗК, визнав винним депутата Кам`янець-Подільської міської ради у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях (ч. 1 ст. 366-2 КК України) за 2021, 2022 роки. Суд призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили.
Любашівський районний суд Одеської області, у тому числі за матеріалами НАЗК, визнав винним депутата Любашівської районної ради у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації (ч. 1 ст. 366-2 КК України) за 2021 рік. Суд призначив покарання у вигляді штрафу у розмірі 68 тис. грн з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади чи місцевого самоврядування строком на 1 рік. Вирок не набрав законної сили.
Солом'янський районний суд м. Києва у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП визнав винним у недостовірному декларуванні начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та наклав штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.
Зарічний районний суд м. Суми у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП визнав винним у недостовірному декларуванні депутата Сумської обласної ради та наклав штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.
Результати проведених повних перевірок декларацій за 11 місяців 2025 року
Загалом за одинадцять місяців 2025 року НАЗК завершило 924 повні перевірки декларацій. Порушення виявлено у 917 перевірених деклараціях, а у 57% із них встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 КК України або ч. 4 ст. 172-6 КУпАП), незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом України “Про запобігання корупції” (Закон). У 13 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн, у 29 – необґрунтованості активів на понад 123 млн грн, у 475 - ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 3,669 млрд грн, ознаки конфлікту інтересів – у тринадцяти випадках.
Для порівняння: за результатами завершених за 11 місяців 2021 року повних перевірок декларацій встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом, у 23 % з перевірених декларацій, а за 11 місяців 2024 року - ознаки таких порушень встановлено у 49 % з перевірених декларацій.
З початку року за результатом розгляду 232 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 59 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.
До суду у цьому році органи досудового розслідування за матеріалами НАЗК скерували 43 обвинувальні акти у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України. Наразі на розгляді суду перебуває 35 кримінальних проваджень цієї категорії за матеріалами повних перевірок, завершених у 2024-2025 роках, винесено дванадцять обвинувальних вироків, десять з яких набрали законної сили.
Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення.
Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено у деклараціях, поданих представниками:
- органів місцевого самоврядування — у 208 деклараціях (з них 157 — подані депутатами місцевих рад, 21 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, чотирма головами міських рад, двома секретарями міських рад, одним головою районної ради, двома головами селищних рад, одним сільським головою, п’ятьма заступниками міського голови, трьома старостами, одинадцятьма працівниками апаратів міських рад);
- обласних та районних державних адміністрацій - у 14(серед них подані двома головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації);
- народними депутатами — у 5;
- судової системи — у 23 (з них суддів - 14);
- Національної поліції — у 38;
- митної та податкової служби — у 18 (деклараціях 10 митників та 8 податківців);
- державної служби з надзвичайних ситуацій - у 10;
- державних підприємств — у 17 (з них чотири подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та одинадцять — заступниками);
- комунальних підприємств — у 19 (з них десять подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та вісім — заступниками);
- державних закладів та установ — у 16;
- територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у 16;
- медико-соціальної експертної комісії - у16.
Регіональний зріз
Найбільше знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей посадовцями таких регіонів:
- у 70 з 91 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (77%);
- у 10 з 13 — Житомирської області (77%);
- у 32 з 44 — Хмельницької області (73%);
- у 11 з 15 — Кіровоградської області (73%);
- у 19 з 27 — Закарпатської області (70%);
- у 11 з 16 — Сумської області (69%);
- у 28 з 42 — Київської області (67%);
- в 14 з 21 — Рівненської області (67%);
- у 13 з 22 — Запорізької області (59%);
- у 11 з 18 — Черкаської області (61%);
- у 24 з 41 — Харківської області (59%);
- у 24 з 44 — Вінницької області (55%);
- у 18 з 34 — Полтавської області (53%);
- у 19 з 39 — Львівської області (49%);
- у 34 з 71 — Одеської області (48%);
- у 9 з 19 — Миколаївської областей (47%);
- у 95 зі 281 — м. Києва (34%).
Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством.
За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.
Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.
Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.