Повні перевірки декларацій: за 2 місяці 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 762 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за два місяці 2026 року завершило 153 повних перевірки декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 152 з перевірених декларацій. У 92 деклараціях  (62% від завершених перевірок) встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), на загальну суму понад 732 млн грн. Ще у двох - ознаки необґрунтованості активів на понад 11,9 млн грн; у одній - незаконного збагачення на понад 18 млн грн. 

У січні-лютому НАЗК скерувало до компетентних органів 47 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України, 20 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. З початку року за результатом розгляду 28 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 5 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

ТОП - 5 посадовців, у деклараціях яких за результатами повних перевірок, завершених у січні та лютому, встановлено ознаки порушень:

1. колишній заступник командувача Головного управління Національної гвардії України: при перевірці декларації за 2024 рік встановлено ознаки необгрунтованості активів - грошових коштів у розмірі 4,9 млн грн, використаних на придбання нежитлових приміщень в елітному готелі в Східниці. Також посадовець не підтвердив законність походження задекларованих  готівкових коштів на понад 16 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ);
2. т.в.о. голови Державної екологічної інспекції: у деклараціях за 2023 та 2024 роки посадовець не підтвердив законність походження коштів у розмірі понад 23,9 млн грн та 26 млн грн, які задекларував у готівці. Офіс Генерального прокурора розпочав досудове розслідування; 
3. заступник начальника управління - начальник відділу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: у його декларації за 2023 рік встановлено ознаки необгрунтованості активів - грошових коштів на понад 7 млн грн, які були використані на будівництво житлового будинку, загальною площею 303 кв.м, розташованого в селі Хотянівка Київської області. Крім того, посадовець не підтвердив походження готівкових коштів члена сім’ї на понад 3,3 млн грн. Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування; 
4. колишній член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг він не підтвердив законність походження готівкових коштів на понад 2,1 млн грн, зазначених у деклараціях за 2023 та 2024 роки.  Обґрунтовані висновки скеровано до Національної поліції України (НПУ); 
5. керівник Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Харківській, Полтавській та Сумській областях: у деклараціях за 2023 та 2024 роки  посадовець серед іншого “забув” задекларувати квартиру матері у Полтаві, якою користувався особисто, автомобілі Nissan Rogue (2017 р.в.), та Toyota Sequoia (2014 р.в.), які також перебували у його користуванні. Обґрунтовані висновки скеровано до ДБР. 

ТОП - 5 декларацій з найбільшими сумами невідповідностей подані:

1. заступником керівника відділу Бюро економічної безпеки України: у декларації за 2024 рік посадовець не зазначив відомостей про дохід на понад 1,9 млн грн та не зміг підтвердити наявність та походження задекларованої готівки на понад 19 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до ДБР;
2. депутатом Львівської обласної ради: у декларації за 2023 рік посадовець не зазначив дохід на понад 900 тис. грн, використаний для набуття нерухомості у Львівській області. Він також не підтвердив законність походження  понад 14,6 млн грн. готівкових коштів дружини Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало кримінальне провадження;
3. депутатом Вигодянської сільської ради Одеської області: у декларації за 2024 рік посадовець, серед іншого, не зазначив низку об’єктів нерухомості в Одесі та Одеській області, що належать йому та його дружині, “забув” про елітний автомобіль дружини і не зміг підтвердити джерела походження понад 117 млн грн. готівкових коштів Обґрунтований висновок скеровано до НПУ; 
4. депутатом Одеської міської ради: у декларації за 2024 рік посадовець зазначив готівки на понад 41,2 млн грн., водночас наявність та законність джерел її походження не підтвердив. НПУ розпочала досудове розслідування;
5. депутатом Ірпінської міської ради, який у деклараціях за 2022 та 2023 роки серед іншого “забув” зазначити відомості про земельну ділянку та об’єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) у місті Буча Київської області, на загальну суму понад 23,2 млн грн, які перебували в його користуванні. НПУ здійснює досудове розслідування.

Справи, скеровані  до суду у січні - лютому

Органи досудового розслідування за два місяці 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей стосовно: 

• заступника начальника відділу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області за 2021 та 2022 рік, за подання недостовірних відомостей у декларації сукупно на суму понад  18,1 млн грн;
• заступника начальника Управління поліції охорони в Івано-Франківській області за подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 2,6 млн грн;
• колишнього головного бухгалтера Державного підприємства «Дослідне господарство «Ставидлянське» Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України» за подання недостовірних відомостей у декларації на суму 1,8 млн грн; 
• депутата Черкаської міської ради за подання недостовірних відомостей на суму понад 9,7 млн грн; 
• начальника центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС у Тернопільській області за 2023 рік за подання недостовірних відомостей на понад 2,9 млн грн. 
• депутата Дубов’язівської селищної ради за 2023 та 2024 рік за подання недостовірних відомостей сукупно на понад 15,2 млн грн. 
• депутата Ужгородської міської ради Закарпатської області за подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 13,8 млн грн. 
• депутата Хмельницької міської ради за 2022 та 2023 роки за подання недостовірних відомостей у декларації сукупно на суму понад  17,9 млн грн. 

Крім того, за два місяці 2026 року органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні: 

• колишньому голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за подання недостовірних відомостей у декларації на понад 9 млн грн;
• начальнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області за подання недостовірних відомостей на понад 30 млн грн;
• директору Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА за подання недостовірних відомостей на 22 млн грн;
• в.о. директора КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району м. Києва» за подання недостовірних відомостей у декларації на суму понад 9,6 млн грн;
• голові позаштатної постійно діючої гарнізонної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України за подання недостовірних відомостей у декларації на понад 2,7 млн грн;
• депутату Берегівської районної ради Закарпатської області за подання недостовірних відомостей у декларації на 8,3 млн грн та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом;      
• депутату Тиврівської селищної ради Вінницької області за подання недостовірних відомостей у декларації на понад 11 млн грн.

Рішення судів у січні та лютому 

Роздільнянський районний суд Одеської області, зокрема за матеріалами НАЗК, визнав винним начальника відділу Одеської міської ради у поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях  за 2022, 2023 роки (за ч. 1 ст. 366-2 КК України). Суд призначив посадовиці покарання у виді штрафу у розмірі 68 тис грн із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування на строк три роки. Вирок  набрав законної сили.

Новоушицький районний суд Хмельницької області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, секретаря судового засідання Віньковецького районного суду Хмельницької області та постановив стягнути в дохід держави 34 тис грн. Постанова набрала законної сили.

Сумський апеляційний суд визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, інспектора Департаменту патрульної поліції та постановив стягнути в дохід держави 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Пересипський районний суд м. Одеса визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, директора ДП «Біостимулятор» ПАТ «Укрмедпром» та постановив стягнути в дохід держави 17 тис грн. Постанова набрала законної сили.

Дніпровський апеляційний суд визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська та постановив стягнути в дохід держави 17 тис грн. Постанова набрала законної сили.

Вінницький апеляційний суд визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП  головного спеціаліста відділу рекрутингу та комплектування та постановив стягнути в дохід держави 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, депутата Піщанської сільської ради та постановив стягнути в дохід держави 34 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Коропський районний суд Чернігівської області визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП депутата Понорницької селищної ради Чернігівської області та постановив стягнути в дохід держави 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка та постановив стягнути в дохід держави 17 тис. грн. Постанова не набрала законної сили.

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 12 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та 1 ухвалу про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності. На розгляді судів перебуває 49 обвинувальних актів за недостовірне декларування та 2 обвинувальні акти скеровано до суду за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України). 

Крім того, за результатами повних перевірок НАЗК інформує органи Державної податкової служби про встановлені під час проведення повних перевірок ознаки порушень податкового законодавства. 

За результатами таких повідомлень тільки у січні 2026 року депутат Богородчанської селищної ради сплатив до бюджету понад 230 тис. грн. податків, а заступник Міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації подав уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, в якій вказав встановлений під час повної перевірки дохід у розмірі понад 196 тис. грн.

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 34 деклараціях (з них 24 — подані депутатами місцевих рад, з яких 2 — депутати обласних рад; одна - головою міської ради, одна - сільським головою, сім - працівниками апаратів міських рад);
• Державної міграційної служби - 9;
• державних підприємств — у 6 (з них дві декларації подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника, три — заступниками);
• комунальних підприємств — у 4 (з них дві подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та одна — заступником);
• обласних і районних державних адміністрацій - у 5 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у 4;
• митної та податкової служби — у 2 (по 1).

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 4 з 4 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Харківської області (100 %);
• у 4 з 5 —  Житомирської та Чернігівської областей  (по 80 %);
• у 7 з 9 — Київської області (78%);
• у 16 з 21 — Дніпропетровської області (76 %);
• у 6 з 9 — Одеської області (67%); 
• у 2 з 3 — Кіровоградської області (67%); 
• у 3 з 5 — Хмельницької області (60 %);
• у 4 з 7 — Вінницької області (57%);
• у 7 з 13 — Львівської області (54%);
• у 3 з 6 — Закарпатської області (50%);
• у 20 зі 43 —  м. Києва (47%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.