Фокусом роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у сфері безпеки та оборони є системна робота над розбудовою доброчесності сектору шляхом впровадження міжнародних стандартів безпеки та оборони, мінімізацією корупційних ризиків; усуненням корупціогенних факторів за результатами проведення антикорупційної експертизи проєктів нормативно-правових актів (НПА), а також здійснення координації та надання методичної допомоги уповноваженим підрозділам (уповноваженим особам) з питань запобігання та виявлення корупції в секторі безпеки та оборони.
Важливою складовою сферального підходу НАЗК є імплементація рекомендацій НАТО, наданих у межах двох флагманських проєктів Комплексного пакета допомоги НАТО для України: Початкових вимог НАТО до взаємосумісності для України (Початкові вимоги НАТО) та Стратегічного огляду системи оборонних закупівель України (Стратегічного огляду) для наближення України до стандартів країн-членів Альянсу.
Впродовж 2025 року Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони (Управління):
- спільно з органами сектору безпеки та оборони, Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції та Представництвом НАТО в Україні розробило уніфікований план заходів з виконання завдань, визначених Початковою вимогою НАТО до взаємосумісності 0204 «Розбудова доброчесності» Початкових вимог НАТО (Початкова вимога 0204);
- вжило заходів щодо організації імплементаційного процесу Стратегічного огляду;
- провело дослідження «Корупційні ризики під час здійснення закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби для Збройних Сил України» в якому ідентифікувало 19 корупційних ризиків та надало 50 рекомендацій щодо їх мінімізації.
Для координації зусиль у цій сфері Управління:
- за участі представників органів сектору безпеки та оборони, громадськості та міжнародних партнерів, зокрема штаб-квартири НАТО, Представництва НАТО в Україні, Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS) при Міністерстві оборони Норвегії та Женевського центру урядування у секторі безпеки (DCAF) організувало та провело понад десяти публічних заходів у сфері розбудови доброчесності сектору безпеки та оборони;
- розробило проєкт кінцевих показників виконання рекомендацій №№ 13-17 Стратегічного огляду, за імплементацію яких НАЗК визначено відповідальним;
- забезпечило координацію діяльності органів державної влади та виконання завдань, передбачених Початковою вимогою 0204.
Враховуючи визначений вектор роботи, саме скоординована робота Управління разом з органами сектору безпеки та оборони у взаємодії з міжнародними партнерами дозволяє реалізувати поставлені цілі, зокрема щодо досягнення взаємосумісності України з НАТО у сфері розбудови доброчесності.
«Тому ми працюємо над створенням спільноти уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в секторі безпеки та оборони, яка стане майданчиком для впровадження уніфікованих підходів до розбудови доброчесності в цій сфері, зокрема під час оцінки корупційних ризиків, розробки інструментів обміну практичним досвідом та пошуку спільних рішень під час впровадження антикорупційних механізмів», - зазначає Марта Івашків, керівниця Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони.
За словами заступника Голови НАЗК Сергія Гупяка, ефективним механізмом запобігання корупції у сфері безпеки та оборони залишається також стратегічний аналіз корупційних ризиків.
У 20205 році НАЗК за консультативної та фінансової підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS) при Міністерстві оборони Норвегії та Представництва НАТО в Україні провело та публічно презентувало дослідження «Корупційні ризики під час здійснення закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби для Збройних Сил України». У досліджені ідентифіковано 19 корупційних ризиків, зокрема, наділення надмірною дискрецією посадових осіб при формуванні потреб у закупівлі БпЛА та засобів РЕБ без урахування даних про їхню ефективність на полі бою, відсутність уніфікованих вимог до перевірки контрагентів, недосконалий механізм ціноутворення, невизначеність порядку перевірки якості БпЛА та засобів РЕБ, відсутність контролю за списанням та втратою БпЛА військовими частинами. Крім того, дослідження містить розділ, присвячений проблемним аспектам, які виникають під час надання Україні міжнародної військової допомоги. Рекомендації НАЗК щодо мінімізації корупційних ризиків під час закупівель БпЛА та засобів РЕБ для Збройних Сил України, зокрема, направлені Міністерству оборони.
«НАЗК продовжить роботу над ідентифікацією та усуненням корупційних ризиків в галузі. Одним із важливих завдань для Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони на 2026 рік є проведення спільно з основними стейкхолдерами та за підтримки міжнародних партнерів комплексного дослідження корупційних ризиків під час захисту об’єктів критичної інфраструктури та будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд. Зосередженість на ідентифікації та оцінці корупційних викликів у сфері безпеки та оборони та напрацювання мінімізації ризиків сприяє розбудові антикорупційної архітектури сектору безпеки та оборони», - зауважив Сергій Гупяк.
Він підкреслив, що дієвим інструментом, який дозволяє НАЗК здійснювати системний і комплексний моніторинг корупційних ризиків у сфері безпеки та оборони, є антикорупційна експертиза проєктів нормативно-правових актів (НПА). Саме результати антикорупційної експертизи допомагають попередньо визначити напрями, що потребують удосконалення та, зокрема, враховуються під час здійснення стратегічного аналізу корупційних ризиків у цій сфері.
Так, у 2025 році Управління здійснило моніторинг низки проєктів НПА у сфері безпеки та оборони, серед яких понад 300 - внесених на розгляд Кабінету Міністрів України (КМУ), та понад 140 - на розгляд Верховної Ради України (ВРУ). За результатами аналізу підготовлено 44 висновки антикорупційної експертизи, виявлено 88 корупціогенних факторів та надано розробникам проєктів НПА 89 рекомендацій щодо їх усунення.
Антикорупційна експертиза в сфері безпеки та оборони охопила, зокрема, нормативне регулювання військово-лікарської експертизи (ВЛК). Під час опрацювання проєкту постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо організації проходження лікарської, військово-лікарської експертизи особами із складових сил оборони та сил безпеки, які перебувають на тривалому лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я» НАЗК надало пропозиції, що дозволили врегулювати дистанційну процедуру ВЛК та суттєво знизити ризики зловживань. Водночас під час аналізу змін до порядку проходження медичного огляду військовослужбовцями сил безпеки та оборони, Агентство виявило корупціогенний фактор, пов’язаний із нечітким визначенням закладів охорони здоров’я, уповноважених ухвалювати рішення ВЛК, що створювало умови для надмірної дискреції.
Також НАЗК провело експертизу проєкту постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» закупівель товарів оборонного призначення для потреб Національної гвардії» із застосуванням цифрової системи «DOT-Chain». У документі було виявлено корупціогенні ризики, пов’язані з можливими зловживаннями під час формування номенклатури та обсягів закупівель, а також із недостатньою визначеністю механізмів контролю за виконанням контрактів і цільовим використанням коштів.
Здійснено антикорупційну експертизу проєкту постанови КМУ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо надання права на використання технологій, розроблених у системі Міністерства оборони, для масштабування виробництва товарів оборонного призначення». Аналіз виявив корупційні ризики у частині укладання договорів між МОУ та суб’єктами господарювання, що потребувало додаткового нормативного врегулювання для запобігання конфлікту інтересів і зловживанням.
Під час антикорупційної експертизи проєкту постанови КМУ «Про внесення змін до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» встановлено використання формулювань, які не відповідали принципу правової визначеності та не містили чітких і вичерпних критеріїв для планування закупівель усіма державними замовниками у сфері оборони.
НАЗК надіслало розробникам проєктів НПА у сфері безпеки та оборони рекомендації щодо усунення корупціогенних факторів. Показник врахування рекомендацій у 2025 році становив 100%, що свідчить про їх практичну релевантність і прикладний характер.
Поряд з цим, Управління забезпечує здійснення координації та надання методичної допомоги щодо виявлення органами, що входять до складу сектору безпеки та оборони, корупційних ризиків у своїй діяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, у тому числі підготовки та виконання антикорупційних програм та, відповідно, погодження розроблених антикорупційних програм.
Зокрема, до пріоритетних проєктів на 2026 рік, що синхронізується із завданнями НАТО, належить напрям удосконалення процесу управління корупційними ризиками у сфері безпеки та оборони та розробку Примірного кодексу доброчесності для органів сектору безпеки та оборони.
Визначені пріоритетні напрями роботи НАЗК у сфері безпеки та оборони, та результати проведення антикорупційної експертизи та стратегічного аналізу корупційних ризиків також безпосередньо спрямовані на підвищення інституційної спроможності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в секторі безпеки та оборони, уніфікації підходів до управління корупційними ризиків та удосконалення процесу підготовки антикорупційних програм.
«Як координатор з питань співробітництва України з НАТО, НАЗК забезпечує комплексний підхід до впровадження міжнародних стандартів у секторі безпеки та оборони. Наша мета — виробити єдину стратегію розбудови доброчесності та розробити ефективні антикорупційні інструменти для усього оборонного сектору. Постійна співпраця з міжнародними партнерами, органами сектору безпеки та оборони та громадськістю пришвидшує євроатлантичну інтеграцію України та підвищує ефективність державної антикорупційної політики. Діяльність нашого Управління також зосереджена на ідентифікації та оцінці корупційних ризиків у сфері безпеки та оборони, що дозволяє спільно зі стейкхолдерами впроваджувати дієві заходи, які створюють надійну систему запобігання корупції», - наголошує Марта Івашків.
