Київський апеляційний суд відмовив у задоволені апеляційної скарги народного депутата України на рішення Печерського районного суду міста Києва, який за результатом розгляду протоколу складеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) визнав посадовця винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».
НАЗК встановило, що народний обранець надіслав депутатські звернення до Міністерства охорони здоров’я та Державного бюро розслідувань (ДБР) з метою задоволення приватного інтересу: отримання відомостей, необхідних для власного захисту від кримінального переслідування, а саме, вчинення службового підроблення з метою створення підстав для свого виїзду за кордон.
Такими діями посадовець вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Рішення Київського апеляційного суду є остаточним та не підлягає оскарженню. Нардепа буде внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Розуміючи важливість запобігання правопорушенням з боку народних депутатів, Національне агентство неодноразово наголошувало на неприпустимості використання депутатських звернень для просування приватних інтересів.
Звертаємо увагу, що інформацію щодо правил запобігання конфлікту інтересів при реалізації права народного депутата на депутатський запит чи депутатське звернення можна знайти у Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (у базі знань НАЗК, розділ «Конфлікт інтересів» або у форматі зручного посібника).
