Україна сформувала комплексну та прогресивну систему захисту викривачів, що відзначила моніторингова команда Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у звіті за результатами оцінки України в межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції. Прогрес України у цій сфері оцінено в 90,2 бали зі 100 можливих, що свідчить про високу динаміку реформ і суттєве наближення до кращих міжнародних стандартів.
Одним із значущих досягнень України у сфері захисту викривачів став запуск у 2023 році Єдиного порталу повідомлень викривачів – уніфікованого захищеного цифрового ресурсу, за допомогою якого можна швидко та зручно подати повідомлення про корупцію, контролювати стан і результати розгляду такого повідомлення, отримати інформацію про статус викривача.
Крім того, у 2024 році було здійснено перші виплати винагороди викривачам, що стало можливим завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з реалізації антикорупційних стратегій.
Експерти ОЕСР констатували, що в Україні сформовано комплексне нормативне регулювання у сфері захисту викривачів, а також побудовано ефективну систему, що забезпечує можливість подавати повідомлення про корупцію. Законодавча база захисту викривачів відповідає основним критеріям ОЕСР:
- передбачено захист викривачів, які працюють як у публічному, так і у приватному секторі, а також членів правління та працівників державних підприємств;
- передбачено право на анонімність викривача, захист від усіх форм переслідування на робочому місці;
- створено надійну та доступну систему для подання повідомлень про корупцію та врегульовано процедуру їх розгляду. Зокрема, передбачено створення внутрішніх, регулярних та зовнішніх каналів для повідомлень викривачів. Також повідомлення викривача, здійснене в будь-який інший спосіб, вноситься до Єдиного порталу повідомлень викривачів;
- викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
- захист викривачів включає надання консультацій, державної допомоги (в тому числі на безоплатну правничу допомогу), компенсації за отриману шкоду, внаслідок повідомлення про правопорушення, гарантії поновлення порушених прав.
- на роботодавця покладено тягар доказування, що будь-які заходи вжиті проти викривача не були пов’язані з його повідомленням про вчинення правопорушення.
Ключовими викликами для України наразі є подальше вдосконалення правової бази з метою розширення сфери захисту викривачів та імплементації стандартів ЄС. Йдеться, зокрема, про можливість застосування заходів із захисту особистої безпеки на викривачів поза межами кримінального провадження.
Україні також рекомендується переглянути законодавчу базу з метою вдосконалення механізму забезпечення гарантій захисту та прав викривачів з числа військовослужбовців, а також вдосконалити збір статистичних даних щодо використання каналів повідомлення та форми наданого захисту викривачам.
Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.
Про прогрес України у сфері антикорупційної політики, а також у сфері конфлікту інтересів та декларування активів - на сайті НАЗК.
Повний текст звіту за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції доступний за посиланням.
Довідково. АКМ ОЕСР — регіональна програма роботи в рамках Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва, заснована в 1998 році. Її місія полягає в підтримці країн-членів у запобіганні та боротьбі з корупцією через аналізи країн, мережі практиків, а також індивідуальну технічну допомогу.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції – це регіональна програма експертної оцінки, започаткована в 2003 році в рамках АКМ ОЕСР, яка підтримує реформи шляхом проведення аналізу та моніторингу впровадження рекомендацій, які просувають найкращі міжнародні стандарти.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції передбачає проведення оглядів десяти країн Антикорупційної мережі ОЕСР: України, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану, Азербайджану та Узбекистану. Україна приєдналася до Програми у 2003 році і пройшла п'ять раундів моніторингу. Усі попередні звіти доступні на сайті АКМ.
У березні 2024 року ОЕСР опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (протягом 2023 року Україна пройшла скорочений огляд за 5 сферами з 9: «Антикорупційна політика», «Декларування активів», «Незалежність судової влади», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». Звіт засвідчив, що Україна продемонструвала суттєвий прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.
