Україна створила міцну правову базу для врегулювання конфлікту інтересів, а її цифрова система декларування є однією з найпрогресивніших. Про це йдеться у звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за результатами комплексної оцінки України в межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції.
Моніторингова група відзначила зусилля України у сфері врегулювання конфлікту інтересів та декларування активів у 78,3 бали зі 100 можливих.
Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.
Конфлікт інтересів
Експерти ОЕСР відзначили, що в Україні сформовано комплексну правову базу запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема:
- визначено поняття приватного інтересу, реального та потенційного конфлікту інтересів;
- встановлено обов’язок посадових осіб повідомляти про наявність конфлікту інтересів і утримуватися від прийняття рішень до його врегулювання;
- визначено як загальні, так і спеціальні заходи врегулювання конфлікту інтересів для членів колегіальних органів, осіб, які не мають безпосередніх керівників, окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (судді, прокурори, народні депутати, члени Уряду, депутати місцевих рад).
ОЕСР також відзначила, що санкції за порушення законодавства у цій сфері застосовуються стабільно й ефективно, а кількість рішень судів за такими справами зростає.
Водночас моніторингова команда звернула увагу на необхідність подальших вдосконалень. Зокрема, необхідно закріпити у законодавстві поняття «уявного конфлікту інтересів» (коли видається, що приватні інтереси посадової особи можуть неналежним чином вплинути на виконання нею своїх обов'язків, але насправді це не так) і запровадити адміністративну відповідальність за порушення обмежень, які виникають після звільнення публічних службовців.
Декларування активів
Одним із найважливіших досягнень для України у сфері декларування активів стало відкриття доступу до Єдиного державного реєстру декларацій для громадськості, який було обмежено у березні 2022 року, а також відновлення функцій НАЗК із здійснення заходів фінансового контролю.
Моніторингова команда ОЕСР засвідчила, що Україна відповідає більшості міжнародних критеріїв у сфері декларування активів. Серед них:
- обов’язкове декларування для службовців, які обіймають посади із високим рівнем корупційних ризиків;
- широкий спектр інформації для декларування — від активів, доходів і банківських рахунків до членства в організаціях, бенефіціарної власності і віртуальних активів;
- електронна система подання декларацій із вільним доступом для громадськості;
- створено спеціальний підрозділ НАЗК, відповідальний виключно за перевірку декларацій;
- наявність алгоритму відбору декларацій для повної перевірки;
- результати перевірок дозволяють виявляти незаконне збагачення, необґрунтовані активи та порушення законодавства про конфлікт інтересів.
Серед викликів для України – подальше вдосконалення правового регулювання декларування. Так, рекомендується розширити суб’єктний склад декларантів на працівників патронатних служб посадових осіб, які обіймають політичні посади (наприклад, помічників і радників) керівників державних підприємств. Також необхідним є впровадження обов’язку декларувати зв’язки з трастовими компаніями та видатки членів сім’ї.
Попри наявні успіхи важливо, щоб Україна і надалі зосереджувала зусилля на підвищенні ефективності притягнення до відповідальності за порушення у сфері декларування активів та врегулювання конфлікту інтересів.
Про прогрес України у сфері антикорупційної політики - на сайті НАЗК.
Повний текст звіту за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції доступний за посиланням.
Довідково. АКМ ОЕСР — регіональна програма роботи в рамках Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва, заснована в 1998 році. Її місія полягає в підтримці країн-членів у запобіганні та боротьбі з корупцією через аналізи країн, мережі практиків, а також індивідуальну технічну допомогу.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції – це регіональна програма експертної оцінки, започаткована в 2003 році в рамках АКМ ОЕСР, яка підтримує реформи шляхом проведення аналізу та моніторингу впровадження рекомендацій, які просувають найкращі міжнародні стандарти.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції передбачає проведення оглядів десяти країн Антикорупційної мережі ОЕСР: України, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану, Азербайджану та Узбекистану. Україна приєдналася до Програми у 2003 році і пройшла п'ять раундів моніторингу. Усі попередні звіти доступні на сайті АКМ.
У березні 2024 року ОЕСР опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (протягом 2023 року Україна пройшла скорочений огляд за 5 сферами з 9: «Антикорупційна політика», «Декларування активів», «Незалежність судової влади», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». Звіт засвідчив, що Україна продемонструвала суттєвий прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.
