Україна вдосконалює та розширює інструментарій запобігання корупції та розбудови доброчесності навіть з огляду на безпрецедентні виклики в умовах воєнного стану. Результативність заходів антикорупційної політики підтверджують моніторингові механізми міжнародних організацій, зокрема оцінки в межах ініціативи «Індикатори публічної доброчесності» від Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).
Про це розповів Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик під час виступу на заході «Подолання антикорупційних викликів для України в публічній та приватній сфері», що відбувся на полях Глобального форуму з питань доброчесності та боротьби з корупцією 2025 року (2025 OECD Global Anti-Corruption & Integrity Forum - GACIF).
За словами керівника Національного агентства, в Україні ефективно працюють майже всі механізми, які ОЕСР вважає ключовими у протидії корупції, передусім декларування посадовців, перевірка доброчесності політичних фінансів, спеціальні перевірки кандидатів на посади та запобігання конфлікту інтересів. З початку повномасштабного російського вторгнення ці функції не тільки відновлено, а й вдосконалено. Наприклад, суттєво зросла ефективність ризик-орієнтованого підходу до перевірки електронних декларацій, що дозволило ідентифікувати більше порушень у відображенні статків публічних службовців. Важливими антикорупційними запобіжниками, зокрема при взаємодії публічного і приватного секторів, є інститут лобіювання, який наразі впроваджує НАЗК, та інститут викривання корупції, де вже є вироки та грошові винагороди для викривачів.
«В контексті протидії стратегічній корупції ми перейшли до системної та заснованої на даних антикорупційної політики, яка сфокусована на найбільш уражених корупцією сферах. Завдяки цілісному підходу, забезпеченню експертного та громадського моніторингу виконання заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки, зосередженню на втіленні десятків ІТ-інструментів, Україна отримала позитивні оцінки по першим трьом Індикаторам публічної доброчесності. Зараз триває підготовка до оцінки наступного індикатора у сфері правосуддя. Крім того, НАЗК очікує на результати Огляду ОЕСР щодо доброчесності та боротьби з корупцією, який буде презентовано у травні та дозволить побачити комплексну картину нашої роботи. Ці дані є вкрай важливими для розробки нової Антикорупційної стратегії та ДАП на 2026-2030 роки, а також для реалізації антикорупційного мейнстримінгу в процесі євроінтеграції України» - зазначив Віктор Павлущик.
Окремою темою обговорення стали зміни в культурі доброчесності та нетерпимості до корупції, які відбулись в Україні протягом останнього часу. Очільник НАЗК наголосив, що з моменту початку повномасштабної війни частка українців, які негативно ставляться до корупції, досягла історично рекордного показника. Водночас мінімального значення набув відсоток громадян, які самі стикаються з корупцією. Це, на думку Голови НАЗК, є наслідком дієвості антикорупційних реформ, однак у сприйнятті населення позитивні зрушення значною мірою нівелюються під впливом негативного дискурсу про корупцію та дезінформації.
У заході також взяли участь директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос, керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР Юлія Фромгольц, директорка Групи з публічного урядування ОЕСР Ельза Пілічовскі, виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик та керівник компонента Доброчесне відновлення Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) Тарас Случик.
Нагадаємо, минулого року Україна стала однією з перших держав, яка не є членом та асоційованим учасником ОЕСР, але приєдналася до ініціативи «Індикатори публічної доброчесності» - набору показників, що відображають рівень розвитку практик доброчесності у порівнянні між розвинутими країнами.
