Венеціанська комісія при Раді Європи опублікувала проект висновку щодо ситуації в Україні, яка склалася у зв’язку із рішенням Конституційного Суду України (КСУ) щодо е-декларування. Серед іншого у проекті висновку вказано, що покарання у вигляді позбавлення волі за умисне неподання декларації та умисне подання недостовірних відомостей з певної межі необхідно зберегти. Така межа у всіх зареєстрованих законопроектах на виконання рішення КСУ збільшена вдвічі — з 250 до 500 прожиткових мінімумів (з ~500 тис. грн до ~1 млн. грн).
«Санкція у вигляді позбавлення волі має бути збережена для покарання за найбільш значні порушення», — сказано в опублікованому Венеціанською комісією документі.
Також Венеціанська комісія визначила, що «Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 не має чіткої аргументації, не ґрунтується на міжнародному праві і певно було прийняте з процесуальними порушеннями — невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підкреслює, що деякими ЗМІ було розповсюджено некоректну інформацію: начебто Комісія бачить одним із можливих вирішень ситуації перевірку декларацій суддів із боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Натомість у документі чітко зазначено, що НАЗК має залишатися єдиним органом для перевірки декларацій, надаючи ВККС регулярні узагальнюючі звіти про результати повних перевірок декларацій суддів.
«Оскільки український законодавець планує зобов’язати НАЗК періодично подавати звіт про свою діяльність щодо суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) видається найбільш доцільним органом, який відіграватиме цю роль у контексті України, завдяки своїм повноваженням перевіряти декларації доброчесності суддів», — вказала Венеціанська комісія.
З повним текстом думки Венеціанської комісії англійською мовою можливо ознайомитися за посиланням.