Більшість публікацій українських медіа на тему корупції висвітлюють заходи з притягнення до відповідальності, тоді як соцмережі є джерелами песимістичного дискурсу щодо безкарності корупції. Про це свідчать результати медіамоніторингу інформаційного простору у другому кварталі 2025 року, проведеного Центром контент-аналізу на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
Так, 72% усіх матеріалів про корупцію в медіа розповідали про кейси затримання, оголошення підозр, рослідування та покарання. Про безкарність корупції йшлося у 15% публікацій. Натомість у соцмережах 39% повідомлень про корупцію інформували про притягнення до відповідальності та покарання, а 43% — акцентували на безкарності.
Більшість матеріалів про корупцію в медіа (71%) — це новини, тоді як у соцмережах суто інформаційних повідомлень було майже втричі менше. Натомість майже 30% постів — це емоційні дописи про корупційні випадки або корупцію загалом.
Увага і медіа, і соцмереж переважно прикута до висвітлення корупції у владі. Побутовій корупції були присвячені не більше 10% усіх повідомлень. Ці показники відповідають даним соціологічного опитування населення в Україні, яке серед усіх типів корупції найбільш серйозною проблемою вважає політичну корупцію на найвищому рівні.
У висвітленні топкорупції спостерігається загальна тенденція превалювання у соцмережах негативних настроїв. Майже половина всіх дописів про корупцію топ-рівня у соцмережах містять твердження про її безкарність, водночас у медіа таких тез лише 17%. Відповідальність за корупцію і в медіа, і в соцмережах в основному покладали на президента, а також на його Офіс.
Велику емоційну увагу забезпечували проросійські блогери та експерти, зокрема, під час інформаційних атак проти найвищих посадових осіб України. Проросійські джерела продовжили просувати наратив про тотальну корупцію в Україні та неможливість її подолати. Ключовий меседж проросійських пропагандистів і Telegram-каналів — влада використовує війну для власного збагачення, розкрадає допомогу Заходу та фінансування ЗСУ. Проукраїнські блогери теж долучалися до емоційних закликів, але без фреймінгу безнадії. Анонімні Telegram-канали, так звані «зливні бачки», також постійно торкалися питань розкрадань в армії і системно критикували євроінтеграційні зусилля України, натякаючи на їхній зв’язок з корупцією.
У другому кварталі спостерігалося кілька хвиль інформатак на антикорупційні органи, до яких були залучені новинні пабліки зі спірною репутацію.
Цього разу у медіамоніторингу вперше дослідили тематику публікацій про корупцію у розрізі різних сфер. Крім зловживань в оборонному секторі, українські медіа та соцмережі писали про корупцію у сфері будівництва й земельних відносин та діяльності правоохоронців і суддів.
Публікацій про заходи із запобігання корупції в інфопросторі надзвичайно мало — усього 1-2%. Медіа і соцмережі практично не висвітлювали вплив цифровізації, дерегуляції та відкритих даних на подолання корупції, мало комунікували тему боротьби з корупцією в контексті євроінтеграції.
Зазначимо, що за даними свіжого опитування соціологічної групи «Рейтинг», Telegram залишається головним джерелом інформації для українців.
Довідково. Дослідження медіа проводилося на матеріалах вибірки Топ-100 майданчиків, куди входять інформаційні сайти та друковані медіа, а також випуски новин семи телевізійних каналів (Телемарафон «Єдині новини», Прямий, 5 канал, Еспресо, 24 канал, ТК Київ, Суспільне Київ). У цій вибірці за досліджуваний період було виявлено 16 895 повідомлень зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших, а також назв антикорупційних органів.
У соцмережах проаналізовано 800 найпопулярніших постів у Facebook, Telegram та Youtube, які набули найбільшого поширення й мали найбільшу кількість контактів з аудиторією. Враховувалися як питомо українські акаунти, так і проросійські, але розраховані на українську аудиторію.
Здійснення щоквартального та щорічного моніторингу медіа на тему корупції та боротьби з нею передбачено Стратегією комунікацій у сфері протидії та запобігання корупції на період до 2025 року та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.
