Поштові марки
«Минуле вчить, як будувати майбутнє»,
випущені до 10-ї річниці Національного агентства з питань запобігання корупції
Ідея серії поштових марок Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) полягає в зображенні 9 артефактів корупційних злочинів, викритих за участю антикорупційних органів України.
Артефакти представлені у вигляді музейних експонатів — як нагадування про те, що корупція має залишитися в минулому, а її прояви мають бути для кожного з нас уроком, який необхідно засвоїти для унеможливлення корупційних проявів у майбутньому.
Марка № 1 «Все в ростов не забереш» із зображенням дерев’яної «хонки» – помешкання експрезидента України в Межигір’ї
Одна з найвідоміших «пам'яток» режиму експрезидента-втікача Віктора Януковича — його колишня резиденція «Межигір’я», розташована на державній землі площею майже 140 гектарів. Мальовничу місцину на березі Київського водосховища спершу орендували посередництвом різних фондів та приватних структур, а потім приватизували. Завдяки широкому доступу до державних коштів на території провели масштабну реконструкцію, розбудувавши парковий комплекс зі ставками, фонтанами, гольф-полями та оздобленими багатими інтер’єрами будівлями. У цій приголомшливій розкоші, прихованій від очей українців за двома рядами високих парканів, Янукович жив до своєї втечі в росію у лютому 2014 року під час Революції Гідності.
Резиденція — це один із найбільших у світі палац із дерев'яного бруса, побудований фінською фірмою Honka (звідси й назва «хонка»). Вартість споруди з екологічної деревини обчислювали десятками мільйонів гривень. Усередині будинку Януковича оточували виготовлені на замовлення меблі, канделябри, антикваріат. Також у «хонці» експрезидент мав приватний кінотеатр, більярдну, лицарську залу, кімнату для зберігання мисливської зброї та приватну капличку із золотим іконостасом.
Після втечі Януковича до рф його маєток охрестили «музеєм корупції» та повернули у державне управління, створивши парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я».
Напис на марці нагадує, що рано чи пізно корупційні схеми навіть найвищих посадових осіб, впевнених у своїй безкарності, розкриють, а незаконно відібране у держави — повернуть у її власність.
Марка № 2 «Хоч золотий, та черствий» із зображенням «золотого батона»
Фото цього артефакту розлетілося одразу після втечі президента Віктора Януковича до рф під час Революції Гідності. Але згодом знайдений у його резиденції «золотий батон» кудись зник.
Преспап’є у вигляді золотого батона разом із золотими монетами, іконами та бойовою зброєю згадуються в списку подарунків, вручених Януковичу в день його народження. Правоохоронці навіть відкривали кримінальне провадження, щоб встановити долю цих матеріальних цінностей, однак пізніше провадження закрили через відсутність складу злочину.
Місце перебування легендарного «золотого батона» донині невідоме. Однак він став чи не найголовнішим символом корупції режиму Януковича, а його копії і досі продають у вигляді сувенірів.
Напис на марці означає, що навіть найкоштовніші цінності, які є предметами корупційного обміну між високопосадовцями, якщо вони були набуті сумнівним шляхом, не забезпечать нікому щасливого життя.
Марка № 3 «Не консервуй корупцію» із зображенням банки з грошима
«Суддя з банкою» запам’ятався тим, що ховав хабар у трилітровій банці, закопаній у дворі. Детективи НАБУ у 2016 році викрили суддю Дніпровського райсуду Києва під час отримання хабаря в 150 тис. дол. США, а у 2023 році ВАКС засудив його до 10 років ув’язнення. Справа стала символом корупції в судовій системі.
Справа також стала цікавою через втечу судді до Молдови, де він попросив політичного притулку. Згодом його викрали невідомі в Кишиневі. У викраденні судді Молдова звинуватила українські спецслужби, хоча офіційних підтверджень цьому немає. У 2021 році суддя раптово знайшовся у Вінницькій області. Він був у брудному одязі й заявляв, що викрадачі утримували його силою. Знайденого суддю перевезли до будівлі СБУ, що спричинило конфлікт із НАБУ, яке розслідувало його справу.
Напис на марці «Не консервуй корупцію» нагадує кожному, що фінансова доброчесність публічних службовців загалом, а особливо суддів є критично важливою для забезпечення справедливого правосуддя та високого рівня довіри суспільства до судової системи.
Марка № 4 «Надра належать народу» із зображенням бурштину
«Бурштинова справа» – кримінальне провадження, в якому чинних на той час українських нардепів обвинувачували в отриманні хабарів за лобіювання змін до законодавства. У 2016 році посадовці отримали понад 300 тис. дол. США за сприяння іноземній компанії в здійсненні видобутку бурштину в Україні.
Багато у чому це знакова справа: з народних обранців зняли недоторканність, було задіяно агента під прикриттям, а саму спецоперацію здійснено спільно з Федеральним бюро розслідувань США. За легендою, агентка НАБУ «Катерина» імітувала представницю арабської компанії, що нібито зацікавлена у видобутку бурштину.
Як частину хабара одному з нардепів передали золотий злиток, який пізніше став доказом у справі. «Бурштинова справа» стала символом масштабної нелегальної індустрії, яку пов’язують із кримінальними угрупованнями та корумпованими посадовцями.
Ця справа підкреслила проблему незаконного видобутку бурштину в Україні та корупції на найвищому рівні, але її судове завершення залишило більше питань, ніж відповідей.
Попри гучне викриття, розгляд справи затягувався, а у 2021 році вона фактично розвалилася через процесуальні нюанси. Після створення Вищого антикорупційного суду матеріали справи передали до нього. У вересні 2023 року її врешті призначили до розгляду. Підготовче засідання у справі, що налічує 111 томів та за якою проходили 44 свідки й шість підозрюваних, тривало три роки та десять місяців.
Напис на марці «Надра належать народу» нагадує кожному громадянину про наявні у нас спільні блага – надра, копалини, чорнозем та інші. Україна – одна з найбагатших на природні ресурси держав, ми маємо цінувати це та захищати від злочинців.
Марка № 5 «Ковдра не сховає від закону» із зображенням картатої лікарняної ковдри
«Ковдра в клітинку» Голови Державної фіскальної служби України набула популярності в медіа та суспільстві у 2017 році. Коли посадовця привезли до суду, то він лежав на ношах і був накритий сіро-білою картатою ковдрою. Це викликало підозру, що він симулює хворобу, аби уникнути відповідальності. Ковдра стала одним із символів корупційних злочинів в Україні.
НАБУ підозрювало посадовця у завданні державі збитків на 2 млрд грн через незаконне надання податкових розстрочок компаніям, пов’язаним з впливовим нардепом. Саме він є організатором корупційної схеми, так званої «газової справи», внаслідок якої державі завдано збитків на понад 3 млрд грн. Справу НАБУ викрило в 2015 році.
Голову звільнили з посади, лише у 2023 році ВАКС визнав його винним у зловживанні владою та засудив до шести років ув’язнення.
Напис на марці «Ковдра не сховає від закону» говорить про те, що з початком антикорупційної реформи в Україні не залишилось «касти недоторканих». Не важливо, на якій високій посаді перебуває службовець - за корупційні злочини він може бути викритий та покараний.
Марка № 6 «Уникай корупційних формул» із зображенням вагонетки з вугіллям
Корупція в ресурсній сфері — це форма прихованого привласнення суспільного блага, коли вигоду від багатств, що належать народу, отримують окремі групи або особи. Надра як частина національного надбання за своєю природою є спільним ресурсом, але через корупційні механізми вони стають джерелом приватного збагачення.
Корупція у сфері надр — це не просто питання грошей чи економічної ефективності. Це питання суспільної моралі, справедливості та майбутнього. Чи зможе народ повернути собі своє багатство? Чи буде продовжувати спостерігати, як воно вислизає крізь пальці? Це вибір, який визначає шлях розвитку країни.
В Україні було кілька гучних корупційних справ у цій сфері.
Справа «Роттердам+» стала символом тіньових схем в енергетиці, а її закриття – прикладом того, як складно довести відповідальність у масштабних корупційних економічних справах. У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила формулу «Роттердам+» для розрахунку тарифів на електроенергію. Згідно з нею вартість вугілля для теплових електростанцій (ТЕС) розраховували, виходячи з європейських цін у порту Роттердама плюс вартість доставки в Україну. Проте основну частину вугілля фактично купували з українських шахт без реального транспортування з-за кордону, але споживачі все одно платили за «доставку».
НАБУ розпочало розслідування у 2017 році та повідомило про підозру голові НКРЕКП й іншим посадовцям. Слідство зазначало, що через цю схему споживачі переплатили 39 млрд гривень.
«Газова справа» — умовна назва кримінального провадження за фактом розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування». Організатором цієї корупційної схеми, за даними слідства, виявився народний депутат України VII-VIII скликання. Наслідком дії цієї корупційної схеми стали збитки державі у розмірі близько 3 млрд гривень.
Справа «Центренерго» - низка кримінальних проваджень, у яких викрито завищення цін на вугілля та зловживань у державній компанії. Компанія закуповувала вугілля за завищеними цінами у фірм-прокладок, що призводило до збитків для держави.
Справа «Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ (Львівська область)» - справа стосовно народного депутата, підозрюваного в організації розкрадання природного газу на 2,1 млрд гривень і легалізації незаконно отриманого прибутку. Протягом 2013-2017 років народний депутат України, залучивши п'ятьох інших осіб, організував заволодіння природним газом. Під його контролем підприємства-власники ТЕЦ уклали низку угод про закупівлю в НАК «Нафтогаз України» природного газу для виробництва теплової енергії населенню. З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів НАК постачала комерційним ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими за ринкові. Але де-факто отриманий за пільговими цінами газ використовувався не для виробництва тепла для населення, а для генерації електроенергії, яку фігуранти схеми продавали вже за ринковими цінами третім особам. Внаслідок таких дій прибутковість виробництва електрики Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ у деякі періоди перевищувала 130%.
Напис на марці «Уникай корупційних формул» говорить про яскравий приклад того, як маніпуляції з ціноутворенням на енергоресурси на користь олігархів можуть перекласти фінансовий тягар на громадян, хоча природні багатства та стратегічні ресурси мають служити інтересам народу.
Марка № 7 «Зламаємо код корупції» із зображенням сейфа з грошима
Нерідко учасники незаконних оборудок складають отримані на корупційних схемах кошти у сейфи, як банківські, так і приватні.
Такі сховища з готівкою правоохоронці виявили у конспіративній квартирі голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) і його брата та в гардеробній головного лікаря Хмельницької обласної МСЕК. Звільненого з посади голову ОАСК обвинувачують у створенні злочинної організації з метою захоплення державної влади, перешкоджанні роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів та ухваленні замовних рішень, а ексочільницю МСЕК Хмельниччини підозрюють у незаконному збагаченні.
Фігурантом однієї з найрезонансніших справ є колишній Голова Верховного Суду, якого викрили на хабарі в особливо великому розмірі. У травні 2023 року НАБУ і САП задокументували отримання двома траншами 1,8 млн дол. США від українського бізнесмена за ухвалення рішення на його користь. До того ще жодного разу в історії України підозру в корупції не оголошували судді такого високого рангу.
Як писав «Судовий репортер», хабар у коричневій сумці одразу вилучили. Також кошти знайшли в індивідуальному сейфі у спальні судді й частина з них виявились міченими — їх передав судді агент НАБУ. Одночасно тривали обшуки ще у близько 20 суддів Верховного Суду і в них також вилучили частину мічених купюр. Ще один сейф з грошима виявили в кабінеті голови суду. Сам він спочатку пояснив, що зберігав у сейфах чужі гроші, а пізніше заявив, що це гроші його дружини.
Суддя вийшов з-під варти під заставу, але судовий процес триває. Водночас за протоколом НАЗК його визнали винним у порушенні встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Йдеться про подарунок у вигляді оренди квартири в Печерському районі Києва площею 133 кв. м. за 1000 грн, що суттєво нижче від мінімальної ринкової вартості оренди житла. Суд наклав на суддю штраф, а також конфіскував у дохід держави понад 900 тис. грн. Також за скаргою НАЗК суддю звільнили з посади і внесли його до Реєстру порушників.
Напис на марці «Зламаємо код корупції» нагадує про те, що сховати «брудні гроші» від закону не вдасться, хоч у сейфі, хоч у сумці.
Марка № 8 «Незаконно набуте — в бюджет» із зображенням автомобіля та будинку, що символізує цивільну конфіскацію як явище
Цивільна конфіскація – це механізм, який дозволяє вилучати незаконно набуті активи без необхідності доведення кримінальної провини їхнього власника. В Україні інструмент почав діяти в 2021 році і має низку переваг. Так, наприклад, при розгляді справи слідство фокусується на майні, а не на людині, адже достатньо довести, що активи набуті незаконно, а не провину конкретної особи. Також механізм ефективно застосовується стосовно осіб, які переховуються від правосуддя – якщо підозрюваний втік за кордон, його майно все одно може бути конфісковане.
Разом з правоохоронними органами ознаки необґрунтованості активів виявляє НАЗК, адже досить часто неузгодженості знаходять під час перевірки декларацій посадовців чи моніторингу способу їхнього життя.
До прикладу, у 2024 році за матеріалами моніторингу способу життя НАЗК ВАКС стягнув в дохід держави близько 24,7 млн грн. У 2025 році стягнуто 4,6 млн грн готівки та автомобіль «Škoda Kodiaq» вартістю понад 2 млн грн начальника одного з територіальних сервісних центрів МВС на Дніпропетровщині, активи на 5 млн грн начальника одного з управлінь Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, активи на 3,3 млн грн начальника одного з відділів Головного управління Національної поліції у м. Києві, активи на 5.8 млн грн голови Млинівської селищної ради Рівненської області та інші.
Цивільна конфіскація дозволяє швидко, порівняно з кримінальним процесом, стягнути з посадовця незаконно набуте майно та звільнити його з посади, що сприяє очищенню влади від недоброчесних осіб.
Напис на марці «Незаконно набуте — в бюджет» означає, що завдяки новим інструментам залишитись без незаконно набутого майна можна за кілька місяців і приховати його стає все складніше.
Марка № 9 «Не бреши людям і державі» із зображенням біткоіну
З бурхливим розвитком цифрових валют все більше посадовців вказують у своїх деклараціях криптогаманці, а деякі недоброчесні службовці використовують їх як лазівку для відмивання статків та приховування незаконних доходів. Такі схеми не так легко викрити як незадекларований автопарк чи маєток, однак НАЗК має інструменти для виявлення недостовірного декларування відомостей про криптовалюту.
Під час проведення повних перевірок декларацій НАЗК може перевірити наявність або відсутність криптовалюти та її рух на вказаному у декларації криптогаманці. Крім того, Національне агентство має можливість встановити, чи справді вказана у декларації криптовалюта належить суб’єкту декларування або члену його сім’ї. Для цього НАЗК тісно співпрацює з криптобіржами та кіберполіцією.
Так, у березні 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура за матеріалами НАЗК направила до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата, який задекларував криптовалюту вартістю 24,6 млн грн. Однак у межах досудового розслідування встановлено, що криптовалютний гаманець, який зазначив у себе в декларації депутат, насправді ніколи йому не належав — усі транзакції з придбання віртуальної валюти здійснювались громадянами іншої держави, які жодним чином не були пов’язані з депутатом.
НАЗК також встановило, що заступник начальника регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області у декларації за 2021 рік задекларував криптовалюту Bitсoin, вартість якої у гривневому еквіваленті на кінець звітного періоду склала 100 млн грн, водночас наявність якої під час проведення повної перевірки він не підтвердив. У декларації за 2022 рік встановлено відображення недостовірних відомостей щодо криптовалюти на понад 48 млн гривень. Неможливість підтвердити наявність частини криптовалюти декларант пояснив викраденням холодного криптогаманця та ключа до нього, а щодо іншої частини активу посадовець надав документи, які не дали змоги підтвердити правдивість задекларованої інформації.
У декларації за 2022 рік працівника Донецької обласної прокуратури НАЗК виявило декларування недостовірних відомостей на понад 23 млн гривень. Лише щодо криптовалюти службовець вказав недостовірні відомості на 22,5 млн грн, зокрема про наявність, кількість та вартість своїх численних цифрових активів, а про деякі взагалі забув згадати. При цьому пояснив, що частина криптовалюти була подарована йому біржею, яка працювала в тестовому режимі та не була приєднана до блокчейну, а вказана ціна криптовалюти є рекламною кампанією біржі для приваблення клієнтів, а не реальною ціною.
Депутат Вінницької міської ради у декларації за 2021 рік вказав відомості про наявність у члена його сім’ї криптовалюти, а саме Bitcoin у кількості 20 токенів вартістю понад 2 млн грн та DOT на майже 7,5 млн грн, які не зміг підтвердити під час проведення повної перевірки. Водночас член сім’ї декларанта надав скриншот, який не дає змоги встановити правдивості наведеної у декларації інформації, а щодо Bitcoin також зазначив, що наразі втрачено доступ до активу на цій біржі. За результатами повної перевірки встановлено відображення недостовірних відомостей на загальну суму 12 млн гривень.
Напис на марці «Не бреши людям і державі» застерігає, що новітні вигадки корупційних діянь рано чи пізно стануть явними, тож приховати активи в криптовалюті або штучно їх збільшити не вийде.
