Повні перевірки декларацій у вересні 2025 року: НАЗК виявило порушення на майже 474 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у вересні 2025 року завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Виявлено порушення у кожній з перевірених у вересні декларацій. У 57% із них встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) - це 43 декларації на понад 461,7 млн грн, в одній декларації встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 3 млн грн, ще в одній - незаконного збагачення на понад 9,1 млн грн.

Крім того, до компетентних органів скеровано 27 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України, 16 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та один - за ознаками ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення).

ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у вересні у деклараціях:

1. працівника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в м. Києві та Київській області за 2024 рік встановлено ознаки необґрунтованості активів на 3 млн грн та недостовірних відомостей на понад 4,5 млн грн. Дружина посадовця придбала квартиру за 3,3 млн грн за кошти, законність походження яких посадовець не підтвердив під час перевірки, а також серед іншого посадовець “забув” задекларувати відомості про нерухомість дружини на понад 3 млн грн в м. Бровари. Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань  (ДБР);
2. заступника генерального директора державного підприємства "Виробничого об'єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" за 2024 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 229,4 млн грн.  Посадовець не зазначив у декларації відомості про криптовалюту та не підтвердив достовірність відомостей про кошти, передані третім особам як інвестиції в криптоактиви. Обґрунтований висновок скеровано до Національної поліції України (НПУ);
3. колишнього заступника генерального директора Державного підприємства «Антонов» за 2023 рік, який не підтвердив законність походження коштів для збільшення розміру готівки на більше ніж  8,9 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
4. колишнього прокурора Кременчуцької окружної прокуратури за 2022, 2023, 2024 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей сукупно  на понад 18,7 млн грн. Серед інших порушень посадовець зазначив неправдиві відомості про власну та дружини криптовалюту, не зазначив відомостей про свій дохід від продажу криптовалюти на понад 6,7 млн грн у 2022 році, понад 10,1 млн грн у 2023 році та  на майже 1 млн грн у 2024 році. Обґрунтовані висновки скеровано до ДБР;
5. колишнього завідувача сектору Чернівецької митниці за 2023 рік, який не підтвердив законність походження коштів, за рахунок яких він збільшив розмір власної готівки на понад 8 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до ДБР;
6. директора комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», що здійснює благоустрій міста Черкаси,  за 2022 та 2023 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 28,3 млн грн.  Посадовець не зазначив відомостей про будинок площею 239 кв.м. в Черкаській області та квартиру в м. Черкаси, в яких проживав, власний дохід, а також не підтвердив фінансову можливість заощадити на кінець 2022 року 300 тис. дол. США та 2 млн грн, а на кінець 2023 року - збільшити цей актив ще на 1,2 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до НПУ, які долучено до матеріалів кримінального провадження;
7. проректора Вінницького національного аграрного університету за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 8 млн грн. Посадовиця серед іншого “приховала” від декларування власні три будинки, чотири земельні ділянки, інвестицію в будівництво квартири площею 107,94 кв.м. в м. Вінниці за 1,4 млн грн, доходи в сукупному розмірі 3,7 млн грн, отримані на власні банківські рахунки, у тому числі з невстановлених джерел, частина з яких могла бути використана для придбання автомобіля вартістю 1,5 млн грн, який також не вказаний у декларації. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ;
8. заступника директора Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 14,1 млн грн. Посадовець забув вказати відомості про власні фінансові зобов'язання на більше ніж 12,2 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ; 
9. депутата Сумської обласної ради за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 3,5 млн грн. Посадовець серед іншого “забув” відобразити відомості про належні йому 3 земельні ділянки та 2 земельні ділянки, апартаменти у м. Ялта АР Крим та об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок площею 104,7 кв.м. ринковою вартістю понад 3,5 млн грн у Львівській області, що належать дружині. Обґрунтований висновок скеровано до Національного антикорупційного бюро України; 
10. депутата Дніпровської районної ради за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 21,4 млн грн. Серед інших порушень посадовець не підтвердив достовірність даних про збільшення у звітному періоді розміру наявної у нього криптовалюти на більше ніж на 12 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ.

У вересні повідомили про підозру за матеріалами повних перевірок за декларування недостовірної інформації:

• колишньому депутату міської ради Львівської області (недостовірні відомості на понад 4,7 млн грн);
• директору КП “Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс “Електронік – Рівне” Рівненської міської ради (недостовірні відомості на понад 12,8 млн грн).

Крім того, скеровано до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за матеріалами повних перевірок декларацій за декларування недостовірної інформації стосовно:

• державного інспектора Держенергонагляду у м. Києві;
• ексначальниці відділу Одеської міської ради;
• колишнього в.о. директора Ялтушівської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України;
• депутата Славутицької міської ради;
• депутата Кегичівської селищної ради Харківської області.

Рішення судів  у вересні

Подільський районний суд м. Києва визнав винним колишнього головного спеціаліста Державної регуляторної служби України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. Вирок набув чинності. 

Центральний районний суд міста Дніпра  визнав винним головного бухгалтера Щастинської міської військової адміністрації Луганської області у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 172-6 КУпАП, та застосував стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис грн (постанова не набрала законної сили).

Також у вересні САП, у тому числі за матеріалами проведених повних перевірок, направила позови про визнання необґрунтованими активів:

• заступника Міністра охорони здоров'я України-головного державного санітарного лікаря України на понад 3 млн грн;
• ексголови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на понад 7 млн грн.

Результати проведених повних перевірок декларацій за 9 місяців 2025 року

Загалом за дев’ять місяців 2025 року НАЗК завершило 738 повних перевірок декларацій. У 732 перевірених деклараціях встановлено порушення, а у 57% перевірених декларацій встановлено ознаки недостовірних відомостей (ознаки ст. 366-2 КК України або ч. 4 ст. 172-6 КУпАП), незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом України “Про запобігання корупції” (Закон). У 13 деклараціях встановлено ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн, у 22 - необґрунтованості активів на 97,1 млн грн, у 377 - ознаки декларування недостовірних відомостей на понад 3,079 млрд грн, ознаки конфлікту інтересів — у одинадцяти випадках.

Для порівняння: за результатами завершених за 9 місяців 2021 року повних перевірок декларацій встановлено ознаки декларування недостовірних відомостей, незаконного збагачення, необґрунтованості активів, порушень обмежень, визначених Законом, у 18 % з перевірених декларацій, а за 9 місяців 2024 року - ознаки таких порушень встановлено у 44 % з перевірених декларацій.

З початку року за результатом розгляду 172 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 39 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

До суду у цьому році органи досудового розслідування за матеріалами НАЗК скерували 26 обвинувальних актів у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України. Наразі на розгляді суду перебуває 27 кримінальних проваджень цієї категорії за матеріалами повних перевірок, завершених у 2024-2025 роках, винесено п’ять обвинувальних вироків, чотири з яких набрали законної сили.

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше встановлено порушень у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 160 деклараціях (з них 120 — подані депутатами місцевих рад, 20 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, чотирма головами міських рад, двома секретарями міських рад, одним головою районної ради, двома головами селищних рад, одним сільським головою, трьома заступниками міського голови, двома старостами, п’ятьма працівниками апаратів міських рад);
• обласних та районних державних адміністрацій - у семи (серед них подані одним головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації);
• народними депутатами  - у чотирьох;
• судової системи - у 19 (з них суддів - 13);
• Національної поліції — у 33;
• митної та податкової служби - у 15 (деклараціях 8 митників та 7 податківців);
• державної служби з надзвичайних ситуацій - у 9;
• державних підприємств — у 16 (з них чотири подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та десять — заступниками);
• комунальних підприємств - у 16 (з них девять подані керівниками, одна — виконувачем обов’язків керівника та шістьма — заступниками);
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у тринадцять;
• медико-соціальної експертної комісії - у дванадцяти.

Регіональний зріз

Найбільше знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей посадовцями таких регіонів:

• у 63 з 79 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (80%);
• у 27 з 37 — Хмельницької області (73%);
• у 11 з 16 — Запорізької області (69%);
• у 9 з 13 — Кіровоградської області (69%);
• у 21 з 31 — Київської області (68%);
• у 15 з 22 — Закарпатської області (68%)
• в 13 з 20 —  Рівненської області (65%);
• у 22 з 38 — Харківської області (58%); 
• у 18 з 33 — Львівської області ( 55%);
• у 20 з 37 — Вінницької області (54%);
• у 14 з 26 — Полтавської області (54%);
• у 7 з 13 — Миколаївської областей (54%);
• у 26 з 59 — Одеської області (44%); 
• у 72 зі 227 —  м. Києва (32%).

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.