Українці оцінюють рівень поширеності корупції як високий, хоча на практиці все рідше стикаються з корупційними проявами.Так, 91,4% населення вважають, що корупція дещо або дуже поширена, при цьому власний корупційний досвід мали 18,7% громадян. Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», яке провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Сприйняття поширеності корупції в Україні є незмінно високим протягом багатьох років поспіль. При цьому реальний корупційний досвід населення суттєво знизився за останню декаду. За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, ще у 2015 році частка населення, яка мала справу з будь-якою формою корупції принаймні раз на рік, становила понад дві третини (70,7%).
Серія досліджень про корупцію, проведена компанією Info Sapiens на замовлення НАЗК, також демонструє поступове зниження корупційного досвіду українців. Для порівняння, у 2020 році з корупцією стикалися 27% населення, що майже на третину більше, ніж торік.
Незважаючи на критичну оцінку громадян результатів боротьби з корупцією в Україні, суттєве зменшення корупційного досвіду може бути одним із маркерів дієвості заходів із протидії корупції в низці сфер. Так, десять років тому з корупцією в медицині зіштовхувались майже 70% громадян, тоді як минулоріч про корупційний досвід у цій сфері повідомили удвічі менше опитаних (28,5%). Позитивна динаміка також спостерігається в освіті (наразі 12-15,1%) та в наданні адміністративних послуг (3,8%), тобто у секторах, з якими контактує найбільше людей.
Тенденція, коли сприйняття поширеності корупції суттєво перевищує реальний корупційний досвід, спостерігається і в багатьох інших країнах. Згідно з опитуванням «Ставлення громадян до корупції в ЄС у 2024 році» від проєкту Eurobarometer, понад 90% населення Португалії, Хорватії, Греції, Словенії, Мальти та Кіпру вважають корупцію широко поширеною в їхніх країнах.
Водночас в Індексі сприйняття корупції (CPI) від організації Transparency International перелічені країни мають досить високі показники. У 2024 році Словенія посіла в цьому рейтингу 36 місце серед 180 країн (60 балів зі 100), Португалія - 43 місце (57 балів), Кіпр - 46 місце (56 балів), Греція - 59 місце (49 балів), Хорватія - 63 місце (47 балів), Мальта - 65 місце (46 балів). Нагадаємо, що Україна займає 105 місце із показником 35 балів.
Навіть у тих країнах-членах ЄС, де мешканці мають найнижчий рівень корупційного досвіду, сприйняття поширеності корупції значно переважає. Наприклад, у Фінляндії з корупцією стикалися 3% населення, а поширеною її вважають у шість разів більше громадян. Також 3% мешканців мали корупційний досвід у Швеції, тоді як поширеною цю проблему вважають майже половина населення. У Португалії про корупційний досвід заявили лише 1% громадян при сприйнятті поширеності корупції в 96%. Загалом у 2024 році 68%, або майже сім з десяти громадян країн ЄС, вважали корупцію дуже поширеною у своїх державах.
Така ситуація свідчить, що сприйняття корупції зовсім не тотожне її реальному рівню. Натомість на оцінки з боку населення впливають різні чинники, зокрема інтенсивне висвітлення корупційних кейсів у медіа, недостатня обізнаність громадян про те, які випадки є корупційними відповідно до законодавства, вплив дезінформації тощо.
