Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) |
Мета проєкту постанови – затвердження Порядку та умов надання у 2026 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення освітнього простору для безпечного та сучасного освітнього середовища, яке дозволить реалізувати практичну складову навчальних програм профільної середньої освіти |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання у 2026 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору» (далі – проєкт Порядку) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
відсутність вичерпного та об’єктивного переліку критеріїв визначення пріоритетності закладів для фінансування, а також чіткої та прозорої процедури врахування комісією рішень обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) щодо визначення такої пріоритетності;
відсутність вичерпного переліку підстав для прийняття комісією рішення про відмову в погодженні проєктних заявок;
непрозорий механізм проведення консультацій з обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) та місцевими радами.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
- Відповідно до абз. 1, 9, 18 п. 6 проєкту Порядку для розгляду проєктних заявок та здійснення розподілу коштів субвенції МОН утворює комісію, яка проводить перевірку проєктних заявок і їх оцінювання. Шкала балів за кожним показником визначається комісією для визначення рейтингових позицій проєктних заявок за кожною областю та м. Києвом.
Разом з тим, окрім визначення рейтингових позицій проєктних заявок комісією, згідно з абз. 23 п. 6 проєкту Порядку обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) протягом не більше ніж п’ять робочих днів після отримання переліку заявок визначають пріоритетність закладів для фінансування з обґрунтуваннями свого рішення.
Однак проєкт Порядку не містить жодних критеріїв, за якими має визначатися вказана пріоритетність, та підстав для її обґрунтування. Крім того, не регламентовано процедуру врахування комісією рішень обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) щодо визначення пріоритетності конкретних закладів для фінансування. Адже відповідно до проєкту Порядку саме комісія визначає рейтингові позиції з урахуванням визначених показників за шкалою балів та формує пропозиції для фінансування проєктних заявок за рахунок субвенції.
Також слід зауважити, що за результатами антикорупційної експертизи аналогічного за змістом проєкту акта (щодо надання субвенції у 2025 році), проведеної Національним агентством минулого року, положення щодо наділення обласних та Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) повноваженнями визначати пріоритетність закладів освіти без визначених критеріїв було ідентифіковано як таке, що містить високі корупційні ризики та потребує доопрацювання. За результатами узгодження позицій та врахування наданих рекомендацій було прийнято рішення усунути вказане положення.
Відсутність вичерпного та об’єктивного переліку критеріїв визначення пріоритетності закладів для фінансування, а також чіткої та прозорої процедури врахування комісією вказаних рішень наділяє посадових осіб обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) необмеженою дискрецією, що створює ризики суб’єктивного вибору закладів загальної середньої освіти та може призвести до корупційних зловживань з метою спрямування бюджетних коштів на користь конкретних суб’єктів.
Рекомендації НАЗК:
визначити вичерпний та об’єктивний перелік критеріїв, за якими обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) будуть визначати пріоритетність закладів для фінансування;
встановити чітку та прозору процедуру врахування комісією рішень обласних, Київської міської держадміністрацій (військових адміністрацій) щодо визначення пріоритетності закладів для фінансування.
- Проєктом Порядку передбачено, що за результатами розгляду проєктних заявок комісія приймає рішення про погодження або відмову у погодженні проєктних заявок.
Водночас у тексті проєкту Порядку відсутній вичерпний перелік підстав для прийняття комісією рішення про відмову в погодженні проєктних заявок. Наявність лише загальної норми про право на відмову без визначення чітких меж та умов її застосування створює передумови для вибіркового підходу до обрання проєктних заявок та їх необґрунтованого відхилення.
Крім того, в абз. 22 п. 6 проєкту Порядку передбачено відхилення проєктної заявки у разі виявлення розбіжності між інформацією, зазначеною в проєктній заявці та отриманою з інформаційних систем, що за своєю юридичною природою та правовими наслідками є ідентичним до відмови.
Рекомендації НАЗК:
встановити вичерпний перелік підстав для прийняття комісією рішення про відмову;
передбачити обов’язок комісії чітко обґрунтовувати кожне рішення про відмову з посиланням на конкретно встановлену підставу;
уніфікувати термінологію проєкту Порядку, використовуючи єдиний термін «відмова у погодженні проєктної заявки» замість «відхилення».
- Згідно з абз. 1 п. 6 проєкту Порядку комісія створюється для розгляду проєктних заявок та здійснення розподілу коштів субвенції, в абз. 9 п. 6 проєкту Порядку зазначено, що комісія проводить перевірку проєктних заявок і їх оцінювання. Отже, розгляд проєктних заявок охоплює перевірку проєктних заявок та їх оцінювання.
Відповідно до абз. 19 п. 6 проєкту Порядку комісія має право під час розгляду проєктних заявок проводити консультації з обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) та місцевими радами щодо уточнення інформації, поданої у проєктній заявці, та інших питань, які потребують обговорення, на етапі забезпечення підготовки обґрунтованих пропозицій.
Тобто комісія отримує можливість проводити консультації безпосередньо під час оцінювання заявок та виставлення балів. Проведення будь-яких зовнішніх консультацій на стадії оцінювання ставить під сумнів об’єктивність та неупередженість цього процесу.
Крім того, у проєкті Порядку не встановлено форму проведення таких консультацій та їх фіксування, а конструкція «та інших питань, які потребують обговорення» має виражений оціночний характер. Проєкт Порядку не містить орієнтовного переліку таких питань, що дає можливість членам комісії на власний розсуд розширювати предмет консультацій.
Сукупність указаних обставин свідчить про запровадження непрозорого механізму проведення консультацій з обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) та місцевими радами, що надає змогу суб’єктивно змінювати результати розгляду на підставі даних, отриманих у нерегламентований спосіб.
Рекомендації НАЗК:
встановити, що консультації з обласними, Київською міською держадміністраціями (військовими адміністраціями) та місцевими радами можуть проводитися виключно на етапі перевірки проєктної заявки та у письмовій формі (шляхом направлення офіційних запитів та отримання письмових пояснень / документів);
виключити оціночну конструкцію «та інших питань, які потребують обговорення».
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
