Для якісної розбудови інституту викривання в Україні треба мати міцний фундамент, який має базуватися на урегулюванні законодавства для усунення існуючих прогалин в цій галузі, зміні суспільного дискурсу щодо культури викривання та налагодженні ефективної взаємодії між усіма антикорупційними і правоохоронними органами.
Про це під час заходу “Становлення та розвиток інституту викривання в кримінальному провадженні: успіхи та виклики” розповів заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк.
“Розбіжності у визначенні поняття “викривач” в Законі України “Про запобігання корупції” та Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) формують низку проблемних аспектів на всіх стадіях роботи з викривачами: від набуття особою такого статусу до захисту та отримання виплат. Тому одним з перших кроків у вирішенні проблемних питань інституту викривання має бути уніфікація суперечливих моментів в законодавстві та усунення інших законодавчих прогалин. Також важливими є якісна комунікація, яка формуватиме чітке розуміння того, хто такий викривач, які права та гарантії він має, та ефективна, синхронна робота усієї антикорупційної інфраструктури та правоохоронних органів”, - наголосив заступник Голови НАЗК.
Практична частина заходу, що відбулася в форматі дискусійних панелей та інтерактивної роботи в групах, об’єднала зусилля антикорупційних і правоохоронних органів, наукової спільноти в галузі юриспруденції, представників громадського сектору у розв'язанні дискусійних питань щодо статусу викривача в кримінальному провадженні. Серед проблем, які виносилися на обговорення - узгодження дефініції викривача в КПК та ЗУ “Про запобігання корупції” (усунення протиріч у вимогах до джерел інформації, повідомленої викривачем, до каналів повідомлення та можливостей набуття статусу викривача юридичною особою), забезпечення конфіденційності та захист прав викривачів у кримінальному провадженні.
За результатами обговорень будуть сформовані практичні рекомендації.
Захід відбувся за підтримки проєкту «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)». У ньому взяли участь представники НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Вищого антикорупційного суду, Національної поліції, науковці, представники громадського сектору та міжнародних організацій.
«Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)» – антикорупційний проєкт, який фінансується спільно USAID і UK International Development
