Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:

• запровадження непрозорої, корупційно вразливої процедури розподілу коштів на реалізацію публічних інвестиційних проєктів;
• непрозорий механізм створення та діяльності комісії для оцінки та пріоритезації публічних інвестиційних проєктів (далі – Комісія).

Опис виявлених корупціогенних факторів

Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення

1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок використання у 2025 році коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (далі – проєкт Порядку).

Згідно з п. 2 проєкту Порядку кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на реалізацію публічних інвестиційних проєктів, що мають на меті відновлення та розвиток регіонів і відповідають Державній стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695.

У п. 5 проєкту Порядку зазначено, що оголошення про проведення відбору публічних інвестиційних проєктів, реалізація яких здійснюватиметься за бюджетні кошти, оприлюднюється на офіційному вебсайті Мінрозвитку, де, зокрема, зазначаються пріоритетні напрями спрямування коштів.

Однак проєкт Порядку не містить положень, що визначають виключний перелік пріоритетних напрямів спрямування коштів на реалізацію публічних інвестиційних проєктів, що, своєю чергою, наділяє уповноважених осіб Мінрозвитку надмірними дискреційними повноваженнями і створює умови для прийняття упереджених рішень та в процесі правозастосування може призвести до необґрунтованих витрат коштів державного бюджету, а також корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

визначити виключний перелік пріоритетних напрямів спрямування коштів на реалізацію публічних інвестиційних проєктів.

2. Відповідно до абз. 1 п. 7 Порядку узагальнені списки проєктів публічних інвестиційних проєктів у розрізі регіонів, пріоритезовані за бальною системою, наведеною у додатку 1 до Порядку, розглядаються Комісією для оцінки та пріоритезації публічних інвестиційних проєктів, яка утворюється Мінрозвитку (далі – Комісія).

Також згідно з абз 6 п.7 проєкту Порядку до роботи Комісії без права голосу можуть залучатися незалежні експерти для проведення аналізу проєктів, у тому числі проєктних рішень, проєктної документації в частині можливості реалізації проєктів у визначені заявниками строки та в межах кошторисної вартості, що оцінюється з урахуванням наявності ризиків реалізації проєктів. За результатами такого аналізу незалежні експерти подають Комісії висновки та пропозиції, які враховуються Мінрозвитку під час подання Кабінету Міністрів України відповідних пропозицій.

Однак проєкт Порядку не містить чітких вимог щодо роботи Комісії з огляду на відсутність таких положень:

• обов’язки, повноваження та граничний склад Комісії;
• вимоги до осіб, які можуть бути членами Комісії;
• суб’єкт внесення кандидатур для включення до складу Комісії / механізм залучення кандидатур;
• механізм забезпечення прозорості її роботи. Наприклад, оприлюднення на офіційному вебсайті органу відомостей про час, дату, місце проведення засідань, результати роботи тощо.

Крім того, проєкт Порядку не містить положень, що встановлюють вимоги (критерії відбору) до незалежних експертів та механізму їх залучення до роботи Комісії, а також поширення на них вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Ураховуючи зазначене, запропоноване проєктом Порядку регулювання сприяє встановленню непрозорого механізму створення та діяльності Комісії, а також ризик корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

3. Згідно п. 6 проєкту Порядку пропозиції щодо публічних інвестиційних проєктів, реалізація яких здійснюватиметься за бюджетні кошти (далі – пропозиції), подаються Мінрозвитку органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади / виконавчими органами сільських, селищних, міських рад територіальних громад.

Відповідно до п. 7 проєкту Порядку узагальнені списки проєктів публічних інвестиційних проєктів у розрізі регіонів, пріоритезовані за бальною системою, наведеною у додатку 1 до Порядку, розглядаються Комісією для оцінки та пріоритезації публічних інвестиційних проєктів, яка утворюється Мінрозвитку. Комісія здійснює оцінку відповідності поданих публічних інвестиційних проєктів цілям і завданням, визначеним Державною стратегією регіонального розвитку і відповідними регіональними стратегіями розвитку, стратегіями розвитку територіальних громад.

Крім того, у п. 8 проєкту Порядку зазначено, що  за результатами проведення оцінки відповідності поданих публічних інвестиційних проєктів цілям і завданням, визначеним Державною стратегією регіонального розвитку і відповідними регіональними стратегіями розвитку, стратегіями розвитку територіальних громад, та їх пріоритезації, з урахуванням висновків незалежних експертів, Мінрозвитку подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України погоджені з міністерствами за секторальним принципом пропозиції щодо затвердження публічних інвестиційних проєктів, реалізація яких здійснюватиметься за бюджетні кошти.

Однак у проєкті Порядку залишаються неврегульованими питання щодо:

• суб’єкта формування узагальнених списків проєктів публічних інвестиційних проєктів у розрізі регіонів та пріоритезації зазначених проєктів за бальною системою;
• суб’єкта прийняття рішення стосовно включень (відмови у включенні) поданих публічних інвестиційних проєктів до пропозицій щодо затвердження публічних інвестиційних проєктів, які подаються Кабінету Міністрів України;
• процедури погодження публічних інвестиційних проєктів з міністерствами за секторальним принципом, у т.ч. підстав для відмови в такому погодженні.

Указана правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку наділяє відповідних посадових осіб надмірними дискреційними повноваженнями, що створює умови для прийняття упереджених рішень та в процесі правозастосування може призвести до необґрунтованих витрат коштів державного бюджету, а також корупційних зловживань.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

Висновок:

проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                              Микола КОРНЕЛЮК