Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) |
Мета проєкту постанови – удосконалення правової та інституційної основи діяльності Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенний фактор, а саме:
запровадження непрозорої та незавершеної процедури забезпечення діяльності Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару, що створює умови для порушення вимог законодавства, упередженого правозастосування й корупційних зловживань.
Опис виявленого корупціогенного фактора
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується п. 1 Положення про Науково-експертну раду з питань зміни клімату та збереження озонового шару, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01 2026 № 34 (далі – проєкт змін, Положення відповідно), викласти в новій редакції, визначивши, що науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару (далі – Рада) є незалежним дорадчим науково-експертним органом, що утворюється при Кабінеті Міністрів України з метою наукового забезпечення формування державної кліматичної політики, досягнення її цілей, розгляду проектів документів планування державної кліматичної політики, моніторингу реалізації державних політик та заходів, загальної наукової координації та прогнозування у сфері зміни клімату.
Крім того, проєктом змін передбачається внести зміни шляхом викладення у новій редакції п. 18 Положення, яким наразі визначено, що організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснює Мінекономіки.
Так, внаслідок запропонованих змін редакція п. 18 Положення набуде такого змісту: «Рада уповноважує бюджетну установу «Національний центр обліку викидів парникових газів» (далі – бюджетна установа) на підставі двосторонніх угод, меморандумів про співпрацю та/або в межах реалізації проєктів, у тому числі міжнародної технічної допомоги залучати спеціалізовані організації, наукові установи та міжнародні проєкти для виконання окремих завдань із забезпечення діяльності Ради, зокрема аналітичних, координаційних та інформаційних функцій, у межах повноважень та відповідно до законодавства.».
Однак проєкт змін в частині уповноваження Радою бюджетної установи на підставі двосторонніх угод, меморандумів про співпрацю та/або в межах реалізації проєктів залучати спеціалізовані організації та бюджетні установи для виконання окремих завдань не відповідає статусу незалежного дорадчого науково-експертного органу, що утворюється при Кабінеті Міністрів України, визначеного у ч. 4 ст. 7 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики», а також запропонованій редакції п. 1 Положення.
Так, згідно зі ст. 48 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України для забезпечення здійснення своїх повноважень утворює Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. До участі в роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів можуть залучатися державні службовці, а також народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.
Відповідно до пп. 9, 10 Типового положення про консультативний, дорадчий та інший допоміжний орган, утворений Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2019 № 599, на своїх засіданнях допоміжний орган розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.
Пропозиції та рекомендації допоміжного органу можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.
У випадках, передбачених законом, допоміжний орган може приймати рішення, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, громадянами.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» безпосередньо до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (на сьогодні – Мінекономіки), віднесено забезпечення формування та реалізації державної кліматичної політики; здійснення інформаційного забезпечення з питань зміни клімату; внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів діяльності, спрямування видатків державного бюджету на реалізацію політик та заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї.
Крім того, у проєкті Порядку відсутні положення, які б визначали:
порядок уповноваження Радою бюджетної установи задля здійснення відповідних завдань та функцій, платність / безоплатність здійснення бюджетною установою відповідних завдань та функцій;
механізм залучення бюджетною установою спеціалізованих організацій, наукових установ для виконання окремих завдань із забезпечення діяльності Ради;
чітке розкриття змісту «окремих завдань із забезпечення діяльності Ради», а також «аналітичних, координаційних та інформаційних функцій»;
суб’єкта, на якого в цілому покладатиметься організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради;
вичерпний перелік джерел фінансування, які будуть використовуватися для покриття витрат для виконання окремих завдань із забезпечення діяльності Ради, зокрема аналітичних, координаційних та інформаційних функцій, а також порядок визначення обсягу фінансування таких витрат.
Відповідна правова невизначеність у положеннях проєкту змін надмірно розширює дискреційні повноваження Ради в частині прийняття рішень про спрямування коштів, в тому числі за рахунок міжнародної технічної допомоги, створює можливість виключно на власний розсуд визначати обсяги та напрями їх спрямування, що зумовлює ризик їх неефективного використання та корупційних зловживань.
Сукупність указаних обставин свідчить про запровадження корупційно вразливої процедури забезпечення діяльності Ради, що створює умови для порушення вимог законодавства та суб’єктивного правозастосування, в тому числі з корупційною метою.
Рекомендація НАЗК:
проєкт змін потребує перегляду та доопрацювання з урахуванням наведених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
