Картка проєкту
|
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) |
Метою проєкту постанови є визначення механізму використання коштів державного фонду розвитку водного господарства та коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь та першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання коштів у сферах управління водними ресурсами та гідротехнічної меліорації земель» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме:
– розширення дискреційних повноважень шляхом встановлення можливості на власний розсуд визначати першочерговість спрямування коштів;
– запровадження непрозорої процедури включення пропозицій підприємств, установ, організацій до плану заходів.
Опис виявлених корупціогенних факторів
Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь та першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням, (далі – проєкт Порядку № 1) та Порядок використання коштів державного фонду розвитку водного господарства (далі – проєкт Порядку № 2).
Відповідно до п. 3 проєкту Порядку № 1 бюджетні кошти першочергово спрямовуються на фінансове забезпечення заходів, передбачених планами управління річковими басейнами та планами управління ризиками затоплення, Державною цільовою програмою комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2024 р. № 884-р, з урахуванням визначених у проєкті Порядку № 1 пріоритетів.
Разом з тим у проєкті Порядку № 1 не визначено:
- напрямів спрямування бюджетних коштів;
- механізму та суб’єкта встановлення і врахування пріоритетів для спрямування бюджетних коштів (наприклад, встановлення ієрархії пріоритетів);
- виду документа, який підтверджує факт пошкодження об’єкта внаслідок шкідливої дії вод / відсильної норми на акт законодавства, який визначає порядок такого підтвердження.
Відсутність у проєкті Порядку зазначених елементів надмірно розширює дискреційні повноваження суб’єкта прийняття рішення про спрямування бюджетних коштів, створює можливість виключно на власний розсуд визначати напрями спрямування бюджетних коштів, що зумовлює ризик їх неефективного використання.
Зауваження в частині нечіткого механізму встановлення пріоритетності розподілу бюджетних коштів стосується також положень абз. 1 п. 5 проєкту Порядку № 2. Так, використання словесної конструкції «документи стратегічного планування у сферах управління водними ресурсами та гідротехнічної меліорації земель» без розкриття її змісту в проєкті Порядку № 2 зумовлює можливість суб’єктивного тлумачення та упередженого правозастосування.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкти Порядку № 1 та Порядку № 2 з урахуванням наданих пропозицій.
- У п. 4 проєкту Порядку № 1 зазначено, що Держводагентство протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік на підставі пропозицій щодо здійснення заходів (далі – пропозиції) державних підприємств, бюджетних установ та організацій, що належать до сфери управління Держводагентства (далі – підприємства, установи, організації), погоджених із територіальними органами ДСНС, облдержадміністраціями та басейновими радами, складає та затверджує за погодженням з Мінекономіки план заходів з розвитку та утримання водогосподарсько-меліоративного комплексу на відповідний рік, в частині заходів із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь та першочергового забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням (далі – план заходів) і подає Мінфіну копію у тижневий строк після його затвердження.
При цьому в проєкті Порядку № 1 відсутні положення, що визначають чітку та завершену процедуру:
- формування та подання підприємствами, установами, організаціями, пропозицій для їх включення до плану заходів, зокрема: термін, спосіб, вимоги до форми подання (зміст) пропозицій, а також погодження пропозицій із територіальними органами ДСНС, облдержадміністраціями та басейновими радами;
- погодження плану заходів із Мінекономіки (зокрема, чи передбачається можливість відмови у погодженні).
Сукупність указаних обставин свідчить про запровадження непрозорого та незавершеного механізму формування плану заходів, що створює можливість для упередженого правозастосування та ризик корупційних зловживань.
Аналогічні зауваження висловлюються до п. 5 проєкту Порядку № 2.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт постанови з метою встановлення чіткої та завершеної процедури формування, подання і погодження пропозицій / плану заходів.
- Відповідно до абз. 2 п. 4 проєкту Порядку № 1 для розгляду пропозицій Держводагентство утворює Комісію.
Однак проєкт Порядку не містить чітких вимог щодо роботи Комісії з огляду на відсутність положень, які б визначали основні засади її діяльності, зокрема:
- правовий статус (консультативно-дорадчий орган тощо) та порядок її формування;
- предмет розгляду поданих підприємствами, установами, організаціями пропозицій та зміст рішень, які приймаються за результатами такого розгляду;
- виключний перелік підстав для відмови у включенні пропозицій до плану заходів;
- вимоги до осіб, які можуть бути членами Комісії;
- поширення на членів експертної комісії обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», та порядок врегулювання конфлікту інтересів під час їх діяльності, оскільки до складу Комісії можуть входити особи, на яких не поширюються вимоги зазначеного Закону.
Як наслідок, відсутність основних засад діяльності Комісії у поєднанні з повноваженнями, якими вона наділяється, сприяє встановленню непрозорого механізму її функціонування, що відкриває простір для реалізації повноважень членами Комісії в умовах конфлікту інтересів та може призвести до корупційних зловживань.
Аналогічне зауваження висловлюється до п. 6 проєкту Порядку № 2.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкти Порядку № 1 та Порядку № 2 з метою визначення чіткої та завершеної процедури використання бюджетних коштів.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
