Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – підвищення мотивації військовослужбовців до захоплення військовополонених шляхом впровадження грошової винагороди |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство виявило корупціогенні фактори, які зумовлюють ризик зловживань під час оцінювання результатів захоплення військовополонених та розподілу грошової винагороди між військовослужбовцями, які безпосередньо здійснили захоплення військовополонених.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту із заохочення військовослужбовців грошовою винагородою за захоплення військовополонених» пропонується, зокрема, затвердити Порядок реалізації експериментального проекту із заохочення військовослужбовців грошовою винагородою за захоплення військовополонених (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до п. 2 проєкту Порядку вказано, що військовослужбовцям підрозділу (групи), які безпосередньо здійснили захоплення військовополонених, одноразово виплачується грошова винагорода в розрахунку 50 000 гривень за кожного військовополоненого, яка розподіляється між ними з урахуванням особистого внеску кожного військовослужбовця в захоплення військовополонених.
У п. 3 проєкту Порядку зазначено, що підтвердження захоплення осіб в полон визначається на підставі документів, серед яких – рапорт командира підрозділу (групи), особовий склад якого захопив військовополонених, поданий за підпорядкованістю, з викладенням обставин, кількості військовополонених та зазначення конкретних підрозділів, які у ньому брали участь.
Крім того, згідно з вказаним пунктом до рапорту долучаються списки особового складу конкретних підрозділів, яким безпосередньо захоплені військовополонені, пропозиції щодо розподілу загальної суми винагороди між цими військовослужбовцями та клопотання командира військової частини (керівника органу військового управління) до вищого органу військового управління про винагородження військовослужбовців, які захопили військовополонених.
Разом з тим, відповідно до абз. 2 п. 4 проєкту Порядку, вищий орган військового управління оцінює результат захоплення військовополонених на підставі документів, зазначених у п. 3 проєкту Порядку, за результатами чого видає розпорядчий документ (наказ) про оцінку результату та заохочення кожного військовослужбовця, який безпосередньо брав участь у захопленні військовополонених, та доводить зазначений документ (наказ) до військової частини за місцем проходження служби відповідного військовослужбовця.
Варто зазначити, що вказані формулювання та відсутність чітких критеріїв, якими мають керуватися зазначені у проєкті Порядку посадові особи під час прийняття рішень про заохочення військовослужбовців, уможливлюють застосування різних суб’єктивних підходів під час їх практичної реалізації та, як наслідок, надання необґрунтованих переваг окремим військовослужбовцям, що є необґрунтованим розширенням дискреційних повноважень суб’єктів прийняття рішень щодо розподілу одноразової грошової винагороди в розмірі 50 000 гривень.
До того ж положення проєкту Порядку не містять як строків складання та направлення документів, визначених п. 3 проєкту Порядку, так і строків прийняття рішень визначеними у пп. 3, 4 посадовими особами, що створює умови для непрозорої процедури прийняття рішень.
Також проєкт Порядку не містить положень, які б визначали можливість військовослужбовців, які брали участь у захопленні військовополонених, оскаржити прийняті рішення щодо їхнього заохочення грошовою винагородою.
Відповідно, наявність вказаних обставин створює передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п. 2 проєкту Порядку визначено порядок підтвердження захоплення осіб в полон. Разом з тим варто зазначити, що вказаний проєкт Порядку стосується реалізації експериментального проекту із заохочення військовослужбовців грошовою винагородою саме за захоплення військовополонених.
Відповідно до абз. 3 п. 1 проєкту Порядку, зокрема, термін «військовополонені» вживається у значеннях та формах, наведених в Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 № 721 (далі – Порядок № 721).
Своєю чергою, Порядок № 721 містить відсильну норму до Порядку тримання військовополонених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 413, згідно з яким військовополонені – особи, які мають право на цей статус відповідно до ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 та ст. 44 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977.
З огляду на зазначене положення абз. 1 п. 2 проєкту Порядку в частині «захоплення осіб у полон» сформульоване без дотримання принципу юридичної визначеності, що може призвести до неоднакового трактування вказаної норми та створює передумови для формування непрозорого механізму її практичної реалізації та ймовірних корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
замінити в абз. 1 п. 2 проєкту Порядку слова «захоплення осіб в полон» на «захоплення військовополонених».
Висновок:
проєкт Порядку містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
