Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – удосконалення механізму проведення військово-лікарської експертизи, зокрема без особистої участі особи, з можливістю використання технічних засобів електронних комунікацій, особами із складових сил оборони та сил безпеки, які перебувають на тривалому лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я, та стан здоров’я яких внаслідок хвороби або поранення перешкоджає прибуттю до військово-лікарської комісії на території України |
Проєкт постанови надіслано відповідно до |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик зловживань під час дистанційного проведення військово-лікарської експертизи для визначення придатності до військової служби / служби цивільного захисту / служби в поліції осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які безперервно перебувають на лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо організації проходження лікарської, військово-лікарської експертизи особами із складових сил оборони та сил безпеки, які перебувають на тривалому лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я» (далі – проєкт постанови) пропонується затвердити Порядок проходження лікарської, військово-лікарської експертизи особами зі складових сил оборони та сил безпеки, які перебувають на тривалому лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я (далі – проєкт Порядку).
Так, у п.п. 2 п. 3 проєкту постанови визначено, що учасниками експериментального проєкту є, зокрема, особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалі у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі – захисники України), які перебувають на лікуванні за кордоном відповідно до Порядку направлення осіб зі складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2022 р. № 411 (далі – Порядок № 411) та стан здоров’я яких внаслідок хвороби або поранення (контузії, травми, каліцтва) перешкоджає прибуттю до військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії (далі – ВЛК) на території України.
Відповідно до п. 1 проєкту Порядку цей Порядок визначає процедуру проходження військово-лікарської експертизи захисниками України, які безперервно перебувають на лікуванні (незалежно від місця лікування) понад дванадцять місяців, та стан здоров’я яких внаслідок хвороби або поранення (контузії, травми, каліцтва) перешкоджає прибуттю до ВЛК на території України.
Разом з тим у п. 2 проєкту Порядку закріплено, зокрема, що метою експериментального проєкту є удосконалення механізму проведення військово-лікарської експертизи для захисників України, які знаходяться на лікуванні за кордоном відповідно до Порядку № 411.
Водночас варто зауважити, що в абз. 3 п. 8 Порядку № 411 визначено, що загальний час перебування захисника України на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати 12 місяців підряд.
Зазначене зумовлює невідповідність між положеннями проєкту Порядку та положеннями Порядку № 411 щодо визначення загального терміну перебування захисників України на лікуванні за кордоном.
Крім того, абз. 2 п. 5 проєкту Порядку передбачає, що якщо протягом останнього місяця річного терміну перебування на безперервному лікуванні захисник України або його законний представник не надали документи, зазначені у цьому пункті, Міністерство закордонних справ та закордонні дипломатичні установи України за зверненням Міністерства оборони, отриманим через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, вживають заходів з метою отримання інформації про перебування захисника України на лікуванні в іноземному закладі охорони здоров’я, а також заходів щодо інформування захисника України про необхідність надання документів для дистанційного проведення військово-лікарської експертизи.
Так, запропоновані проєктом Порядку зміни щодо терміну безперервного перебування на лікуванні захисниками України зумовлюють невідповідність між різними положеннями проєкту Порядку та неузгодженість з чинними нормативно-правовими актами у вирішенні одного й того ж питання, що сприяє встановленню непрозорого механізму визначення строку перебування на лікуванні захисника України для визначення придатності, зокрема шляхом дистанційного проведення військово-лікарської експертизи.
Зазначене зумовлює можливість різного тлумачення та вибіркового застосування положень, що, своєю чергою, сприяє поширенню корупційних практик.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов'язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
2.1. Абз. 1 п. 5 проєкту Порядку передбачено, зокрема, що для дистанційного проведення військово-лікарської експертизи захисник України або його законний представник передає самостійно або на запит командира військової частини за місцем його служби (посадової особи, у розпорядженні якої перебуває захисник України, або керівника закладу, установи, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції) у паперовій або електронній формі копії медичних документів іноземного закладу охорони здоров’я, завірені в установленому законодавством порядку, перекладені українською мовою.
Водночас проєктом Порядку не врегульовано процедуру передачі зазначених документів, зокрема не визначено суб’єкта отримання документів, необхідних для дистанційного проведення військово-лікарської експертизи.
Разом з тим, ураховуючи положення п. 6 проєкту Порядку, дистанційне проведення військово-лікарської експертизи проводиться ВЛК за направленням командирів військових частин за місцем служби захисника України (посадової особи, у розпорядженні якої перебуває захисник України, або керівника закладу, установи, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції), до яких, зокрема, додаються медичні документи захисника України.
Таким чином, відсутність чітко визначеного порядку передачі медичних документів захисників України порушує принцип правової визначеності та може призвести до упередженого тлумачення змісту норми і, як наслідок, до суб’єктивного та вибіркового підходу до визначення можливості дистанційного проведення військово-лікарської експертизи для визначення придатності.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 5 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
2.2. Відповідно до абз. 1 п. 6 проєкту Порядку дистанційне проведення військово-лікарської експертизи, з метою визначення придатності захисників України до військової служби/служби цивільного захисту/служби в поліції, проводиться ВЛК за направленням командирів військових частин за місцем їх служби (посадових осіб, у розпорядженні яких перебувають захисники України, або керівників закладів, установ, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції).
В абз. 2 п. 6 проєкту Порядку визначено, що разом з направленням на медичний огляд подаються медичні та військово-облікові документи захисника України.
Згідно з абз. 3 п. 6 проєкту Порядку зазначений перелік документів разом із направленням на військово-лікарську експертизу подається до ВЛК через систему електронного документообігу.
Водночас проєктом Порядку не передбачено ні прямих, ні бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання питання визначення ВЛК, до якої командир військової частини (посадова особа, у розпорядженні якої перебуває захисник України, або керівник закладу, установи, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції) подає зазначені документи з метою визначення придатності захисника України шляхом дистанційного проведення військово-лікарської експертизи.
Вищезазначене порушує принцип правової визначеності та створює умови для маніпулювання під час визначення ВЛК для дистанційного проведення військово-лікарської експертизи та за його результатами прийняття ВЛК відповідних рішень.
Відповідно, наявність вказаних обставин створює передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Згідно з абз. 4 п. 7 проєкту Порядку ВЛК залишає справу без розгляду, зокрема, якщо документи, передбачені п. 5 проєкту Порядку, надані не в повному обсязі, про що інформує командира військової частини (посадову особу, у розпорядженні якої перебуває захисник України, або керівника закладу, установи, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції).
Варто зазначити, що п. 5 проєкту Порядку передбачає надання захисником України або його законним представником медичних документів іноземного закладу охорони здоров'я (медичні документи, в яких зазначено діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) або Міжнародної класифікації хвороб одинадцятого перегляду (МКХ-11), що підтверджують наявність захворювання або стану, що надає право на проведення дистанційної військово-лікарської експертизи, зокрема виписки із медичних карт, консультативні висновки лікарів-спеціалістів, результати додаткових методів досліджень).
Ураховуючи широке трактування положення п. 5 проєкту Порядку, що передбачає надання захисником України або його законним представником медичних документів іноземного закладу охорони здоров'я, відсутність можливості повторного звернення до ВЛК у разі залишення справи без розгляду, наділяє посадових / службових осіб ВЛК надмірними дискреційними повноваженнями, що створює передумови як для різного правозастосування вказаних норм визначеними суб’єктами, так і для зловживань службовим становищем.
Відповідно, наявність вказаних обставин унеможливлює прозорий спосіб практичної реалізації положень проєкту Порядку.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
