Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство оборони України |
Мета проєкту – забезпечення звільнених осіб якісним первинним медичним оглядом та адміністративними послугами після звільнення з умов ізоляції |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик зловживань під час здійснення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення щодо звільнених оборонців України у центрах для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги, здійснення контролю стану відповідності таких центрів, а також під час відшкодування понесених ними витрат відповідним центрам реінтеграції складових сектору безпеки та оборони.
Опис виявлених корупціогенних факторів
- Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення» (далі – проєкт постанови) запропоновано зміни до Порядку проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 296 (далі – Порядок).
Зокрема, проєктом постанови пропонується доповнити абз. 2 п. 3 Порядку положенням такого змісту:
«З метою здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу: Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управлінням державної охорони (за згодою), Службою зовнішньої розвідки (за згодою) визначаються центри для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги та проведення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення звільнених оборонців України (далі – центри реінтеграції), а також контролюють стан відповідності центрів реінтеграції вимогам, встановленим пунктами 32–36 цього Порядку, щодо здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу».
Варто зазначити, що проєктом Порядку не визначено порядку здійснення такого контролю, а також наслідків недотримання центрами реінтеграції вимог, встановлених пунктами 32–36 Порядку, що наділяє посадових осіб органів сектору безпеки та оборони надмірними дискреційними повноваженнями, створюючи передумови для виникнення непрозорої практики (різного правозастосування) під час здійснення такого контролю.
Таким чином, зазначене може призвести до упередженого тлумачення змісту норм посадовими особами органів і, як наслідок, до суб’єктивного та вибіркового підходу до здійснення визначеного проєктом постанови контролю стану відповідності центрів реінтеграції.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 3 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
- Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
2.1. В абз. 6 п. 3 проєкту Порядку передбачено, що:
«У разі відсутності можливості здійснення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення щодо звільнених оборонців України у центрах реінтеграції Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки (за напрямками підпорядкування), такі заходи можуть здійснюватися центрами реінтеграції інших складових сектору безпеки і оборони України з подальшим відшкодуванням ними понесених витрат відповідним центрам реінтеграції на підставі договорів про відшкодування витрат».
Водночас абз. 2 п. 3 Порядку встановлено, що з метою здійснення реінтеграційних заходів та постізоляційного супроводу Міноборони, МВС, СБУ (за згодою), Управлінням державної охорони (за згодою), Службою зовнішньої розвідки (за згодою) визначаються центри для надання медичної, реабілітаційної та психологічної допомоги та проведення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення звільнених оборонців України.
Отже, Порядком визначено вичерпний перелік державних органів, що уповноважені визначати центри реінтеграції, тоді як запропонована редакція проєкту Порядку не містить конкретизації змісту положення «інші складові сектору безпеки і оборони України», що унеможливлює чітку ідентифікацію суб’єктів, що належать до цієї категорії. Разом з тим проєктом постанови не передбачено ані прямих, ані бланкетних норм до цього чи інших нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання цього питання.
Таким чином, зазначене порушує принцип правової визначеності та створює передумови для довільного та упередженого правозастосування положення, запроваджуючи непрозору процедуру визначення центру реінтеграції інших складових сектору безпеки та оборони. Відповідно, наявність вказаних обставин створює передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.
Рекомендація НАЗК:
доповнити абз. 6 п. 3 проєкту Порядку після слів «інших складових сектору безпеки і оборони України, …» словами «визначених абзацом другим п. 3 цього Порядку».
2.2. В абз. 6, 7 п. 3 проєкту Порядку передбачено, що:
«У разі відсутності можливості здійснення реінтеграційних заходів та заходів з відновлення щодо звільнених оборонців України у центрах реінтеграції Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки (за напрямками підпорядкування), такі заходи можуть здійснюватися центрами реінтеграції інших складових сектору безпеки і оборони України з подальшим відшкодуванням ними понесених витрат відповідним центрам реінтеграції на підставі договорів про відшкодування витрат.
Зарахування коштів у сумі цих витрат здійснюється до спеціального фонду відповідного центру реінтеграції з подальшим їх спрямуванням на організацію його діяльності».
Варто зазначити, що проєкт Порядку не містить детальної регламентації механізму відшкодування понесених витрат центрами реінтеграції, зокрема не визначає процедуру укладення договорів про відшкодування витрат, розрахунок розміру таких витрат, а також порядок зарахування коштів до спеціального фонду відповідного центру реінтеграції, що сприяло б забезпеченню єдиного підходу під час здійснення відшкодування понесених витрат.
Неврегульованість питання щодо порядку відшкодування понесених витрат наділяє посадових осіб центрів реінтеграції надмірними дискреційними повноваженнями, що може призводити до виникнення непрозорої процедури перерахування коштів, що ускладнює здійснення контролю за цільовим використанням бюджетних коштів на організацію діяльності відповідного центру реінтеграції та створює сприятливі умови для корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати п. 3 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
