Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) |
Мета проєкту постанови – спрощення, доступність, прозорість, зниження корупційних ризиків при розробці, погодженні, проведенні експертизи проєктної документації на будівництво |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 і від 14 жовтня 2022 р. № 1160» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- непрозорий механізм створення та діяльності експертної комісії;
- запровадження корупційно вразливої та незавершеної процедури здійснення постійного моніторингу відповідності експертних організацій.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
- Проєктом постанови пропонується внести зміни до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 (далі – Порядок 560), а також до Порядку розроблення, здійснення експертизи та застосування проектів повторного використання у будівництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1160 (далі – Порядок 1160).
У п.п. 4 п. 1 проєкту змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560 і від 14 жовтня 2022 р. № 1160, який передбачається затвердити проєктом постанови (далі – проєкт Змін), пропонується внести зміни до п. 7 Порядку 560, зокрема визначивши:
для включення (виключення) експертних організацій в перелік експертних організацій, що здійснюють експертизу проектної документації на будівництво об’єктів (далі – Перелік), підтримання Переліку в актуальному стані, забезпечення постійного моніторингу відповідності експертних організацій критеріям та розгляду питань щодо порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм при здійсненні експертною організацією експертизи проєктів будівництва Мінрозвитку утворює постійно діючу експертну комісію;
експертна комісія здійснює свої повноваження відповідно до положення, що затверджується Мінрозвитку.
Однак запропоновані зміни до п.7 Порядку 560 не містять чітких вимог щодо роботи експертної комісії та відсутні положення, які б визначали загальні характеристики експертної комісії, зокрема:
- правовий статус;
- права, обов’язки та повноваження;
- граничний склад;
- вимоги до осіб, які можуть бути членами експертної комісії;
- суб’єкт внесення кандидатур для включення до складу експертної комісії/механізм залучення кандидатур;
- поширення на членів експертної комісії обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», адже члени комісії, зокрема, можуть брати участь у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів;
- механізм забезпечення прозорості її роботи. Наприклад, оприлюднення на офіційному вебайті органу відомостей про час, дату, місце проведення засідань, результати роботи тощо.
Як наслідок, відсутність загальних характеристик діяльності експертної комісії у поєднанні з повноваженнями, якими вона наділяється, сприяє встановленню непрозорого механізму її створення та діяльності, а також можливості здійснення діяльності експертною комісією в умовах конфлікту інтересів та ризик корупційних зловживань.
Рекомендації НАЗК:
у проєкті Змін до Порядку 560 визначити:
- чітку процедуру створення та діяльності відповідної експертної комісії;
- виключний перелік повноважень експертної комісії;
- поширення обмежень, визначених Законом України «Про запобігання корупції», на осіб, які входять до її складу.
- Проєктом Змін до п. 7 Порядку 560 пропонується встановити порядок проведення експертними комісіями постійного моніторингу відповідності експертних організацій критеріям, які встановлюються наказом Мінрозвитку, та розгляду питань щодо порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм при здійсненні експертною організацією експертизи проєктів будівництва.
Моніторинг проводиться, в тому числі:
для виявлення ознак порушення під час надання експертних звітів про результати експертизи проєктної документації на будівництво об’єктів за результатами аналізу відомостей на їх повноту, відповідність формату, логічність та достовірність, автоматично програмними засобами електронної системи у рамках здійснення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності. Такі об’єкти будівництва та експертні звіти на проєктну документацію цих об’єктів відбираються за вибірковим принципом автоматично програмними засобами електронної системи щодо усіх зареєстрованих в електронній системі негативних та позитивних експертних звітів;
для забезпечення врахування відповідної інформації, отриманої за результатами проведення моніторингу ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 537.
Однак використання словесної конструкції «в тому числі» зумовлює встановлення невичерпного переліку підстав для проведення моніторингу відповідності експертних організацій та виявлення порушень вимог законодавства.
Використання словесної конструкції «для забезпечення врахування відповідної інформації» та відсутність причинно-наслідкового зв'язку запропонованих змін з постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 537 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» ускладнює розуміння та правозастосування в частині проведення цього моніторингу експертною комісією.
Крім того, проєкт Порядку 560 не визначає правових наслідків здійснення відповідного моніторингу та діяльності експертної комісії, в тому числі у разі виявлення порушень щодо дотримання вимог законодавства під час здійснення експертизи проєктів будівництва.
Відповідна правова невизначеність у положеннях проєкту Порядку 560 не дає змоги дійти висновку, чи можна віднести заходи, передбачені п. 7 проєкту Порядку 560, до заходів державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Водночас відповідно до абз. 2 ч. 1. ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (на сьогодні – ДІАМ). Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.
Таким чином, запропоноване регулювання зумовлює запровадження незавершеної та корупційно вразливої процедури здійснення відповідного моніторингу, що може призвести до порушення прав експертних організацій, ускладнень при оскарженні відповідних рішень експертної комісії, а також можливості здійснення діяльності експертною комісією в умовах конфлікту інтересів.
Викликають також зауваження положення п.7 проєкту Порядку 560, згідно з яким для здійснення моніторингу залучаються відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, та які прямо чи опосередковано не заінтересовані у результаті моніторингу, в порядку, визначеному положенням про експертну комісію, оскільки є незрозумілим механізм залучення відповідальних виконавців задля здійснення моніторингу, що створює умови для довільного правозастосування та корупційних зловживань. При цьому зміст слів «які прямо чи опосередковано не заінтересовані у результаті моніторингу», які мають оціночний характер, не дає змоги чітко зрозуміти механізм виявлення ознак заінтересованості відповідальних виконавців та спосіб урегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів у їх діяльності, що потребує унормування у проєкті Порядку 560.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням зазначених зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
В.о. Голови Національного агентства
з питань запобігання корупції Микола КОРНЕЛЮК
