Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) |
Метою проєкту постанови є забезпечення реалізації права на свободу віросповідання в умовах воєнного стану, зокрема задоволення релігійних потреб громадян України, які перебувають за кордоном, та ефективного здійснення діяльності релігійних організацій за кордоном |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі – проєкт постанови) корупціогенні фактори, а саме:
- відсутність механізмів встановлення правомірності перетину кордону священнослужителями, а також підтвердження мети їх поїздки;
- виникнення підстав для масового створення фіктивних релігійних організацій з метою забезпечення безперешкодного виїзду за кордон громадян чоловічої статі.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується внести зміну до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, доповнивши їх новим пунктом 223, та встановити, що пропуск через державний кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є священнослужителями юридичних осіб – релігійних організацій, для задоволення релігійних потреб громадян, які перебувають за кордоном, для участі релігійних організацій у міжнародних форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями тощо здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону та наявності у них підтвердних документів.
В абз. 3 п. 223 проєкту Зміни, що вноситься до Правил перетинання державного кордону громадянами України (далі – проєкт Зміни), наведено перелік підтвердних документів для перетинання державного кордону, а саме:
клопотання ДЕСС до Держприкордонслужби про надання дозволу на перетинання державного контролю;
військово-обліковий документ з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військово-обліковий документ в електронній формі.
Однією з умов надання клопотання ДЕСС є обґрунтування потреби у виїзді священнослужителя за кордон в умовах воєнного стану, зокрема для задоволення релігійних потреб сповідувати і поширювати свою віру, навчання релігії громадян України, які перебувають за кордоном, забезпечення можливості здійснювати добродійну діяльність, милосердя, участі в міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових службових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями, здійснення богослужінь, релігійних обрядів тощо.
Водночас у проєкті Зміни відсутні будь-які положення, які б урегульовували питання перевірки наведених у зверненні обґрунтувань. З урахуванням викладеного пропонована проєктом постанови юридична невизначеність та неврегульованість процедур сприяє розширенню дискреційних повноважень посадових осіб ДЕСС та створенню умов для непрозорого прийняття відповідних рішень.
Крім того, в абз. 18 проєкту Зміни зазначено, що до звернення, серед іншого, додається копія запрошення іноземної організації. Однак із змісту проєкту Зміни не вбачається, чи є таке запрошення обов’язковою умовою для виїзду священнослужителів за кордон.
Аналогічне зауваження стосується й підтвердження мети виїзду священнослужителів уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби.
Так, проєктом Зміни пропонується встановити, що у разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у перетинанні державного кордону священнослужителями.
Враховуючи те, що підтвердними документами для перетинання державного кордону є лише клопотання ДЕСС та військово-обліковий документ, постає питання, яким чином та на підставі яких даних уповноважені службові особи Держприкордонслужби прийматимуть рішення про підтвердження мети поїздки.
Указана невизначеність може створити умови для виникнення корупційних ризиків під час перевірки документів у пунктах прикордонного контролю, а також наділяє Держприкордонслужбу дискреційними повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень.
Також відсутність механізмів встановлення обґрунтування потреби у перетині кордону священнослужителями, а також підтвердження мети їх поїздки не дає змоги встановити вичерпність запропонованого проєктом постанови правового регулювання та не визначає механізму підтвердження зазначеної мети.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Зміни визначити чіткий та прозорий механізм підтвердження обґрунтування потреби у перетині державного кордону військовозобов’язаними громадянами України, які є священнослужителями юридичних осіб – релігійних організацій;
в абз. 3 проєкту Зміни визначити перелік документів, на підставі яких уповноважені службові особи Держприкордонслужби прийматимуть рішення про підтвердження мети поїздки.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності фізичних (юридичних) осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон) релігійна організація є юридичною особою, утворювати яку можуть громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які досягли 18-річного віку.
Водночас відповідно до ст. 5 Закону церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.
Державний контроль здійснюється виключно з метою забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації (ст. 29 Закону).
Указані обставини, а також відсутність будь-якого контролю як з боку держави, так і з боку ДЕСС можуть призвести до масового створення фіктивних юридичних осіб з метою забезпечення безперешкодного виїзду за кордон осіб чоловічої статі та, як наслідок, до втрат людського мобілізаційного ресурсу.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті постанови встановити обмеження для релігійних центрів, наприклад щодо строку та ефективності діяльності, шляхом надання відповідних матеріалів, що підтверджують провадження такої діяльності протягом останніх років, або визначити, що дія відповідної зміни поширюватиметься виключно на релігійні центри, які були утворені до набрання чинності цією постановою.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
