ВИСНОВОК
антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій»
Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) |
Мета проєкту постанови – визначення умов надання допомоги для придбання об’єкта |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, а саме:
- непрозора процедура утворення та діяльності Комісії, що може стати підґрунтям для корупційних зловживань;
- нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав та обов’язків;
- використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання;
- нечітка процедура надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості, що може створити перешкоди для одержувачів зазначеної послуги і обмежити право заявника на оскарження рішень Комісії.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій (далі – проєкт Порядку).
Згідно з п. 6 проєкту Порядку для розгляду питань щодо надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій (далі – Комісія) як консультативно-дорадчий орган.
При цьому проєктом Порядку не передбачено:
- граничної кількості членів Комісії;
- вимог до осіб, які можуть бути членами Комісії;
- критеріїв відбору кандидатів до складу Комісії;
- механізму забезпечення прозорості її роботи. Наприклад, оприлюднення на офіційному вебсайті органу відомостей про склад Комісії, результати роботи тощо.
Крім того, згідно з абз. 4 п. 6 проєкту Порядку у разі необхідності до складу Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги можуть залучатися (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій та інші особи.
При цьому у проєкті Порядку не встановлюються підстави та порядок залучення таких осіб, а категорії «представники державних органів, органів місцевого самоврядування», «інші особи» не забезпечують вичерпності регулювання, оскільки представниками державних органів, органів місцевого самоврядування можуть бути як працівники відповідних органів, так й інші особи, які представляють їх інтереси.
Також викликає застереження положення щодо залучення оцінювачів, суб’єктів оціночної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури. Виходячи зі змісту проєкту Порядку та мети його застосування – визначення умов надання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих російською федерацією територій – відсутня об’єктивна необхідність у залученні зазначених категорій осіб. Пропонована проєктом Порядку процедура не передбачає визначення ступеня пошкодження чи відновлюваності об’єктів нерухомості, здійснення будівельних робіт тощо.
Крім зазначеного, проєкт Порядку не містить положень щодо поширення на членів Комісії та осіб, що залучаються до складу Комісії, обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», адже члени Комісії та особи, що залучаються до її складу, зокрема, можуть брати участь у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів.
Як наслідок, відсутність чіткої процедури та критеріїв утворення Комісії, а також використання конструкцій оціночного характеру «у разі необхідності», «можуть залучатися» та «інші особи» при формуванні її складу створюють надмірний простір для дискреції. Це сприяє формуванню непрозорого механізму залучення осіб до роботи Комісії, що, своєю чергою, може призводити до корупційних зловживань та діяльності Комісії в умовах конфлікту інтересів.
1.2. У п. 6 проєкту Порядку надається перелік повноважень Комісії, відповідно до якого Комісія, зокрема, утворює для виконання покладених на неї завдань тимчасові робочі групи (за потреби), проводить наради, здійснює інші заходи та вирішує питання, що належать до її компетенції, виконує інші повноваження, що випливають із покладених на неї завдань.
Водночас проєкт Порядку:
- не регламентує підстав та порядку утворення тимчасових робочих груп, вимог до їх складу, строку, на який вони утворюються, тощо;
- не визначає, чи поширюються на членів таких робочих груп вимоги Закону України «Про запобігання корупції»;
- містить оціночні категорії «за потреби», «інші заходи», «інші повноваження».
Такий підхід не відповідає принципу юридичної визначеності, створює ризики прийняття непрозорих та суб’єктивних рішень як під час діяльності Комісії, так і при утворенні нею робочих груп і може призвести до корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з метою визначення чітких та прозорих процедур формування та діяльності Комісії з урахуванням зазначених зауважень.
- Згідно з п. 24 проєкту Порядку відмова / погодження у фінансуванні житлового ваучера та поновлення / зупинення розгляду звернення про фінансування житлового ваучера здійснюються автоматично з використанням Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Водночас проєктом Порядку не визначено підстав для погодження або відмови у погодженні фінансування.
Відсутність чітких та об’єктивних критеріїв під час прийняття рішення про відмову або погодження у фінансуванні житлового ваучера створює надмірну дискрецію для особи, яка приймає таке рішення, що може призвести до зловживань та необґрунтованих відмов або погоджень.
Рекомендація НАЗК:
Визначити чіткі та вичерпні підстави для відмови / погодження у фінансуванні житлового ваучера.
ІІ. Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших публічних послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень
2.1. Відповідно до п. 7 проєкту Порядку заява про надання допомоги подається особисто за вибором отримувача допомоги:
в електронній формі – засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Згідно з п.п. 2 п. 8 проєкту Порядку адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення фізичної особи – громадянина України з метою подання заяви, зокрема, заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) засобами Порталу Дія.
Проте проєктом Порядку не визначено:
- переліку відомостей, які вносяться до заяви;
- переліку документів, що додаються до заяви.
При цьому в п. 10 проєкту Порядку встановлено, що підставами для відмови в наданні допомоги за знищений об’єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання допомоги особою, яка не може бути отримувачем допомоги відповідно до цього Порядку або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання допомоги.
Відсутність чітко визначеної процедури створює умови для можливих зловживань з боку посадових осіб, зокрема шляхом витребування від заявників відомостей та документів, не передбачених законодавством.
Передбачена у проєкті Порядку можливість відмови у наданні допомоги у разі «виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання» у поєднанні з відсутністю вичерпного переліку відомостей, які підлягають зазначенню у заяві, може стати підґрунтям для корупційних зловживань та необґрунтованих відмов, що створюватиме перешкоди під час отримання допомоги для придбання об’єкта житлової нерухомості .
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з метою конкретизації процедури надання допомоги з урахуванням зазначених зауважень.
2.2. Відповідно до п. 12 проєкту Порядку рішення про надання / відмову в наданні допомоги підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту протягом п’яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання допомоги такого рішення.
При цьому згідно з п.п. 1 п. 13 проєкту Порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги здійснюється в такому порядку: 1) у разі незгоди з рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги про надання / відмову в наданні допомоги заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти календарних днів з дня прийняття рішення Комісією з розгляду питань щодо надання допомоги. Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час вирішення питання про затвердження рішення Комісії з розгляду питань щодо надання допомоги, про що повинно бути зроблено примітку в такому рішенні уповноваженого органу.
Таким чином, строк для подання заперечень і строк затвердження рішення про надання / відмову в наданні допомоги становить п’ять календарних днів з моменту прийняття рішення Комісією. За таким підходом рішення Комісії може бути затверджене уповноваженим органом до подання заявником своїх заперечень, а це створюватиме перешкоди під час реалізації заявником права на оскарження. З іншого боку, оскільки уповноважений орган зобов’язаний розглянути та врахувати подані заявником заперечення, у разі подання цих заперечень в останній день встановленого строку уповноважений орган може не встигнути затвердити рішення Комісії з урахуванням наданих заперечень.
Запропонований у проєкті Порядку механізм може ускладнити реалізацію заявником права на оскарження рішень Комісії та сприятиме корупційним зловживанням.
Також проєктом Порядку не передбачено юридичних наслідків або механізмів реагування у разі, якщо виконавчий орган ради, військової адміністрації населеного пункту:
- не затвердить рішення Комісії про надання / відмову в наданні допомоги;
- затвердить рішення із порушенням встановлених строків.
При цьому у проєкті Порядку відсутні підстави затвердження / незатвердження рішення Комісії про надання / відмову в наданні допомоги.
Такий підхід не забезпечує вичерпності регулювання та встановлює широкий простір для потенційних корупційних зловживань, які можуть здійснюватися, зокрема, шляхом необґрунтованого затягування процесу затвердження рішення, безпідставної відмови у затвердженні рішення тощо.
Рекомендація НАЗК:
Пропонуємо узгодити між собою строки, передбачені у пп. 12 та 13 проєкту Порядку та в цілому доопрацювати процедуру затвердження рішення Комісії про надання / відмову в наданні допомоги з урахуванням наданих зауважень.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
