Висновок антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реалізації переважного права на придбання ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби»

Картка проєкту

Резюме антикорупційної експертизи

За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які можуть зумовити ризик встановлення непрозорої процедури реалізації переважного права на придбання ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка, винаходу (корисної моделі), компонування напівпровідникового виробу), створеного у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби.

Опис виявлених корупціогенних факторів

Проєктом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реалізації переважного права на придбання ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби» (далі – проєкт постанови) пропонується, зокрема, затвердити Порядок реалізації переважного права на придбання ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності, створеного у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби (далі – проєкт Порядку).

Відповідно до п. 1 проєкту Порядку цей Порядок визначає механізм реалізації органами, визначеними частиною другою статті 43² Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – державні органи), переважного права на придбання ліцензії на використання об’єкта права інтелектуальної власності (промислового зразка, винаходу (корисної моделі), компонування напівпровідникового виробу), створеного у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби (далі – Об’єкт).

1. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним зобов’язанням України

Відповідно до п. 2 проєкту Порядку державний орган протягом чотирьох місяців з дати отримання повідомлення про створення Об’єкта приймає рішення про подання заявки на його державну реєстрацію або про його збереження як інформації з обмеженим доступом. У разі неприйняття такого рішення у зазначений строк у державного органу виникає переважне право.

У пояснювальній записці до проєкту постанови зазначено, що проєкт постанови розроблено Міністерством оборони України на виконання положень ч. 5 ст. 8¹ Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі – Закон № 3688-XII), ч. 5 ст. 7¹ Закону України «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів» (далі – Закон № 621/97-ВР), ч. 5 ст. 9¹ Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон № 3687-XII).

З огляду на це, орган, визначений частиною другою статті 43² Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення про створене компонування приймає рішення про необхідність подання до НОІВ заявки на державну реєстрацію компонування або про збереження компонування як інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 7¹ Закону № 621/97-ВР).

Також орган, визначений частиною другою статті 43² Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення про створений винахід (корисну модель) приймає рішення про необхідність подання до НОІВ заявки на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або про збереження винаходу (корисної моделі) як інформації з обмеженим доступом (ч. 3 ст. 9¹ Закону № 3687-XII).

Водночас згідно із ч. 3 ст. 8¹ Закону № 3688-XII орган, визначений частиною другою статті 43² Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», протягом чотирьох місяців від дати отримання повідомлення про створений промисловий зразок приймає рішення щодо необхідності подання до НОІВ заявки на державну реєстрацію промислового зразка та письмово повідомляє автора промислового зразка про прийняте рішення протягом десяти робочих днів від дати його прийняття.

З огляду на викладене, Законом № 3688-XII не передбачено прийняття державним органом рішення про збереження промислового зразка як інформації з обмеженим доступом.

Так, зазначене зумовлює невідповідність між положеннями проєкту Порядку та Закону № 3688-XII щодо можливості збереження промислового зразка як інформації з обмеженим доступом, що зумовлює різне тлумачення та вибіркове застосування аналізованих положень державними органами.

Зазначена неузгодженість правового регулювання ускладнює практичну реалізацію положень проєкту Порядку, створюючи передумови для вчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати п. 2 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

2. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання

2.1. Так, згідно з п. 2 проєкту Порядку державний орган протягом чотирьох місяців з дати отримання повідомлення про створення Об’єкта приймає рішення про подання заявки на його державну реєстрацію або про його збереження як інформації з обмеженим доступом. У разі неприйняття такого рішення у зазначений строк у державного органу виникає переважне право.

Водночас проєктом Порядку не встановлено процедури повідомлення державного органу про створення Об’єкта, зокрема не визначено суб’єкта, що уповноважений здійснювати таке повідомлення. Крім того, проєкт Порядку не містить бланкетних (відсилочних) норм до інших нормативно-правових актів, що регулюють зазначене питання.

Варто зазначити, що вказане порушує принцип правової визначеності та створює умови для запровадження суб’єктивних підходів щодо порядку здійснення повідомлення про створення Об’єкта, зумовлюючи запровадження непрозорої процедури реалізації положень проєкту Порядку, що сприяє поширенню корупційних практик.

До того ж п. 2 проєкту Порядку чітко не регламентує, яке переважне право виникає у державного органу в разі неприйняття рішення про подання заявки на державну реєстрацію Об’єкта або про його збереження як інформації з обмеженим доступом, що не сприяє передбачуваності та чіткості правового регулювання.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати п. 2 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

2.2. Згідно з п. 3 проєкту Порядку володілець прав, який має намір видати ліцензію (укласти ліцензійний договір) на Об’єкт, зобов’язаний не пізніше ніж за 30 днів до видання ліцензії (укладення ліцензійного договору) надіслати письмове повідомлення про такий намір (далі – Повідомлення) державному органу, від якого перейшло право на реєстрацію Об’єкта, та запропонувати йому першим придбати ліцензію (укласти ліцензійний договір) на умовах, ідентичних тим, на яких володілець прав планує надати ліцензію (укласти ліцензійний договір) з третіми особами.

Інші положення проєкту Порядку також містять поняття «володілець прав».

Разом з тим використання у проєкті Порядку правової конструкції «володілець прав» без розкриття змісту унеможливлює застосування всіма державними органами єдиного підходу та ускладнює практичну реалізацію запропонованої норми. З огляду на викладене, положення проєкту Порядку сформульовані без дотримання принципу правової визначеності, що запроваджує неоднозначне тлумачення та непрозору процедуру реалізації переважного права на придбання ліцензії на використання Об’єкта.

Водночас проєкт Порядку не містить ані прямих, ані бланкетних норм до інших нормативно-правових актів, які б містили визначення поняття «володілець прав».

Крім того, п. 3 проєкту Порядку містить поняття «державний орган, від якого перейшло право на реєстрацію Об’єкта», при цьому не розкриваючи його змісту та не визначаючи процедури переходу права на реєстрацію Об’єкта.

З огляду на множинність державних органів, що уповноважені реалізовувати переважне право на придбання ліцензії на використання Об’єкта, разом із відсутністю у проєкті Порядку уточнення процедури переходу права на реєстрацію Об’єкта, існує ризик порушення принципу правової визначеності та маніпулювання державними органами положеннями проєкту Порядку.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати положення проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

3. Використання правових конструкцій оціночного характеру та слів, які допускають невичерпність регулювання

Згідно з п. 11 проєкту Порядку в разі порушення володільцем прав переважного права державного органу, останній вживає заходів для захисту свого права і притягнення до відповідальності порушника. Заходи для захисту свого права можуть передбачати, зокрема, й звернення до суду з позовом про переведення на державний орган прав та обов’язків ліцензіата за ліцензією володільця прав (ліцензійним договором з володільцем прав), укладеним з порушенням переважного права державного органу.

Враховуючи зазначене, використання у положенні проєкту Порядку правової конструкції оціночного характеру «зокрема» під час окреслення заходів захисту державного органу не сприятиме однозначності розуміння положення проєкту Порядку та ускладнить його практичну реалізацію.

Застосування у проєкті Порядку правової конструкції оціночного характеру порушує принцип правової визначеності та створює передумови для довільного та суб’єктивного підходу під час практичної реалізації зазначеного Порядку.

Рекомендація НАЗК:

доопрацювати п. 11 проєкту Порядку з урахуванням зазначених зауважень.

Висновок:

                                     проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.

В.о. Голови Національного агентства

з питань запобігання корупції                                                                                                                                                                                     Микола КОРНЕЛЮК