Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА) |
Мета проєкту – затвердження Порядку розроблення, затвердження, внесення змін до орієнтовного плану управління активом (далі – проєкт Порядку) |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті постанови корупціогенний фактор, який може зумовити ризик зловживань посадових осіб АРМА під час розгляду звернень управителя активом про внесення змін до орієнтовного плану управління активом (далі – орієнтовний план).
Опис виявленого корупціогенного фактора
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
1. Проєктом постанови пропонується затвердити проєкт Порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 21-2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон) для активів, що підлягають передачі в управління управителю активом, Національне агентство розробляє орієнтовний план. Орієнтовний план розробляється з урахуванням особливостей активу, виявлених під час його ідентифікації.
У ч. 4 ст. 21-2 Закону встановлено, що зміни до орієнтовного плану управління активом вносяться за ініціативою Національного агентства або управителя активом у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на ефективність управління активом.
У п. 2 розділу 3 проєкту Порядку деталізовано підстви для внесення змін до орієнтовного плану за ініціативою АРМА.
Такими підставами визначено:
1) встановлення технічних помилок в орієнтовному плані управління активом;
2) зміни характеристик чи властивостей активу;
3) появи обставин, які неможливо було врахувати під час розроблення проекту та затвердження орієнтовного плану управління активом і які будуть мати наслідком вплив на ефективність управління таким активом.
Визначена у п.п. 3 п. 2 розділу 3 проєкту Порядку підстава для ініціювання АРМА змін до орієнтовного плану за своїм змістом дублює визначену у ч. 4 ст. 21-2 Закону загальну підставу для внесення змін до орієнтовного плану.
Ні Закон, ні проєкт Порядку не визначають правового механізму дій управителя за таких обставин.
Це зумовить ризик зловживань АРМА.
Рекомендація НАЗК: п. 2 розділу 3 проєкту Порядку викласти у новій редакції, яка деталізуватиме підстави для ініціювання АРМА змін до орієнтовного плану та визначить правовий механізм дій управителя під час реалізації такої ініціативи.
2. У п. 3 розділу 3 проєкту Порядку визначено правовий механізм внесення змін до орієнтовного плану за ініціативою управителя активом.
У разі виникнення підстав для внесення змін до орієнтовного плану управління активом управитель звертається до АРМА з відповідним зверненням, яке повинно містити перелік запропонованих змін (або запропоновану нову редакцію орієнтовного плану) та обґрунтування необхідності внесення змін (абз. 2 п. 3 Розділу 3).
При цьому у проєкті Порядку не деталізовано підстав, якими управитель може обґрунтовувати зміни до орієнтованого плану. У п. 3 відсутня і відсильна норма на підстави, визначені у п. 2 розділу 3 проєкту Порядку.
Отже, при ініціюванні змін до орієнтовного плану управитель застосовуватиме загальну норму ч. 4 ст. 21-2 Закону, яка не деталізує обставин, що можуть вплинути на ефективність управління активом.
Зазначене зумовлює ризик необґрунтованого внесення змін до орієнтовного плану.
Цей ризик посилюється двома обставинами.
По-перше, інтересом управителя.
У п. 6 розділу 2 проєкту Порядку встановлено відомості, які визначаються в орієнтовному плані. До таких, зокрема, належать:
очікувані витрати на управління активом (п.п. 4);
очікувані результати управління активом, зокрема очікуваний щомісячний розмір доходу від управління активом (п.п. 8).
По-друге, суб’єктом прийняття рішення про внесення змін до орієнтовного плану.
Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу 3 таке рішення приймається керівником відповідного структурного підрозділу АРМА.
Отже, такі рішення будуть прийматися посадовими особами управлінської ланки нижчого рівня.
В абз. 3 п. 3 розділу 3 проєкту Порядку зазначено, що керівник відповідного структурного підрозділу АРМА приймає рішення про внесення змін до орієнтовного плану управління активом чи про відмову в такому внесенні протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення управителя. Рішення про відмову у внесенні змін до орієнтовного плану управління активом обов’язково повинно містити обґрунтування відхилення пропозицій управителя.
З огляду на відсутність чітких підстав, якими управитель може обґрунтовувати зміни до орієнтовного плану, відповідна посадова особа АРМА може будь-які з них визначати як обґрунтовані і навпаки.
Це зумовлює ризик зловживань та різної правозастосовної практики.
Такий підхід є непослідовним, зважаючи на деталізацію підстав для внесення змін до орієнтовного плану за ініціативою АРМА і відсутність таких у разі ініціативи управителя.
Рекомендації НАЗК: визначити чіткі підстави для ініціювання управителем активу внесення змін до орієнтовного плану;
визначити чіткі підстави для прийняття посадовою особою АРМА рішення про відмову у внесенні змін до орієнтовного плану.
3. В абз. 3 п. 3 розділу 3 встановлено обов’язковий строк для розгляду звернення управителя.
Однак відсутнє положення щодо строку інформування управителя про прийняте рішення.
Це може завадити ефективному управлінню та ускладнити реалізацію права управителя на оскарження рішення.
Рекомендація НАЗК: абз. 3 п. 3 розділу 3 проєкту Порядку доповнити новим положенням щодо строку інформування АРМА управителя активом про прийняте рішення за результатами розгляду його звернення про внесення змін до орієнтовного плану.
Висновок: проєкт постанови містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
